Аліса бігала по квартирі і намагалася знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі. – Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залізаючи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку. Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися якісь документи. – А це ще що таке? – здивувалася вона, швидко переглянула документи і… 

Аліса ніяк не могла знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі. – Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залазячи на стілець …

Поділись з друзями...
Аліса бігала по квартирі і намагалася знайти свій паспорт, який несподівано знадобився їй на роботі. – Та що ж це таке! Куди я могла його засунути? – пробурчала вона, залізаючи на стілець і нишпорячи рукою по верху шафи. – Хоча тут він навряд чи буде, – розчаровано додала жінка і раптом намацала якусь папку. Аліса легенько потягла її на себе, і вже за кілька хвилин у руках опинилися якісь документи. – А це ще що таке? – здивувалася вона, швидко переглянула документи і…  Read More

Віра поралася на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран телефону, дзвонив син. – Мамо, можеш мене привітати! – несподівано сказав Андрій. – Я одружився! – Як одружився? З ким? – ахнула Віра. – З Мариною! – радісно вигукнув син. – З якою ще Мариною? – не зрозуміла жінка. – З тіткою Мариною! З твоєю подругою! – пояснив Андрій. – Ти що таке говориш? Ти що загульбанив десь? – здивовано перепитала Віра

Вони дружили з раннього дитинства: Віра та Марина. Дівчата завжди були не розлий вода, не могли ні дня прожити один без одного. Коли обом було по шістнадцять, Віра закохалася у …

Поділись з друзями...
Віра поралася на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран телефону, дзвонив син. – Мамо, можеш мене привітати! – несподівано сказав Андрій. – Я одружився! – Як одружився? З ким? – ахнула Віра. – З Мариною! – радісно вигукнув син. – З якою ще Мариною? – не зрозуміла жінка. – З тіткою Мариною! З твоєю подругою! – пояснив Андрій. – Ти що таке говориш? Ти що загульбанив десь? – здивовано перепитала Віра Read More

Дівчина переїхала жити до свого коханого Миколи. У чоловіка був син від першого шлюбу – Артем. Він жив з матірʼю, але часом приходив до батька в гості. Сказати, що проблем не було зовсім, не можна! Якось Микола попросив Лілю приготувати їм із Артемом на вихідні щось смачненьке. Ліля зварила суп із фрикадельками, а також насмажила млинців. Увечері, коли мати вже забирала Артема додому, Ліля раптом почула, як хлопчик у коридорі щось їй говорить. І говорив він явно про Лілю! 

Усю роботу, яку треба було зробити у п’ятницю, Ліля закінчила ще до обіду. Але Миколі сказала, що буде зайнята до пізнього вечора і не зможе з ним сьогодні зустрітися. Насправді …

Поділись з друзями...
Дівчина переїхала жити до свого коханого Миколи. У чоловіка був син від першого шлюбу – Артем. Він жив з матірʼю, але часом приходив до батька в гості. Сказати, що проблем не було зовсім, не можна! Якось Микола попросив Лілю приготувати їм із Артемом на вихідні щось смачненьке. Ліля зварила суп із фрикадельками, а також насмажила млинців. Увечері, коли мати вже забирала Артема додому, Ліля раптом почула, як хлопчик у коридорі щось їй говорить. І говорив він явно про Лілю!  Read More

Алла сиділа з мамою на кухні та пила чай. – Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – сказала Олена Павлівна. – Вона на шафі, стоїть. – Ти не проти, якщо я на неї гляну. Хочу таку ж купити свекрусі, – сказала Алла і підвелася, щоб глянути на вазу. – Доню, не треба! – несподівано вигукнула мама і перегородила доньці дорогу. – Ти маєш дещо дізнатися! Олена Павлівна знову сіла на крісло, важко видихнула і все розповіла доньці.

– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – за голосом Олени Павлівни …

Поділись з друзями...
Алла сиділа з мамою на кухні та пила чай. – Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – сказала Олена Павлівна. – Вона на шафі, стоїть. – Ти не проти, якщо я на неї гляну. Хочу таку ж купити свекрусі, – сказала Алла і підвелася, щоб глянути на вазу. – Доню, не треба! – несподівано вигукнула мама і перегородила доньці дорогу. – Ти маєш дещо дізнатися! Олена Павлівна знову сіла на крісло, важко видихнула і все розповіла доньці. Read More

Дівчина посварилася з коханим Миколою. Пожити якийсь час вона вирішила в подруги Оксани. Тиждень Рита була в неї. Вона чекала дзвінків із вибаченнями, але Микола не дзвонив… Одного дня Оксана зайшла у квартиру з великими пакетами і букетом квітів в руках. Рита здивувалася. – А квіти з якого приводу? – вона понюхала троянди. Оксана розповіла що випадково бачила Миколу. – Ага! – переможно сказала Рита. – Я ж казала, що треба почекати! Забігав з букетиками! Але чому він сюди не прийшов? – Рито цей букет не тобі, – раптом сказала Оксана. Рита застигла від несподіваної здогадки

Оксана вже спала, коли пролунав дзвінок телефону. Крізь сон промайнула думка: – Хто ж це серед ночі? А потім хвилювання: чи не сталося що у батьків. Але в слухавці почувся …

Поділись з друзями...
Дівчина посварилася з коханим Миколою. Пожити якийсь час вона вирішила в подруги Оксани. Тиждень Рита була в неї. Вона чекала дзвінків із вибаченнями, але Микола не дзвонив… Одного дня Оксана зайшла у квартиру з великими пакетами і букетом квітів в руках. Рита здивувалася. – А квіти з якого приводу? – вона понюхала троянди. Оксана розповіла що випадково бачила Миколу. – Ага! – переможно сказала Рита. – Я ж казала, що треба почекати! Забігав з букетиками! Але чому він сюди не прийшов? – Рито цей букет не тобі, – раптом сказала Оксана. Рита застигла від несподіваної здогадки Read More

Ми з Колею будували неймовірні плани. Я уявляла, як наше диво з рожевими щічками сопе в ліжечку, а я, наче мадонна, схиляюся над нею. Я поспішно говорила: «Давай пельменьок зваримо». Чоловік зітхав. Та ще іноді згадував, які я раніше готувала борщі, м’ясні запіканки і сирники. Одного зовсім не прекрасного дня я обурилася: «Чим ти незадоволений? Тобі смакоту подавай?». Коля, не підвищуючи голос, спокійно сказав те, що мене здивувало

Ми з чоловіком ми завжди вели активнн, насичене життя, але при цьому мріяли про дитину, тож коли я повідомила радісну новину – я в положенні! –  в нашій родині було …

Поділись з друзями...
Ми з Колею будували неймовірні плани. Я уявляла, як наше диво з рожевими щічками сопе в ліжечку, а я, наче мадонна, схиляюся над нею. Я поспішно говорила: «Давай пельменьок зваримо». Чоловік зітхав. Та ще іноді згадував, які я раніше готувала борщі, м’ясні запіканки і сирники. Одного зовсім не прекрасного дня я обурилася: «Чим ти незадоволений? Тобі смакоту подавай?». Коля, не підвищуючи голос, спокійно сказав те, що мене здивувало Read More

Коли мама чоловіка nотраnuла в стаці0нар, я старанно готувала їжу, і в контейнерах, щоб було ще тепленьке, і везла їй. Але Ларисі Петрівні все не подобалося: то ледве тепле, то вона зовсім не те хотіла, то солі мало. Я вважала своїм обов’язком їй допомагати, поки сама не опинилася в подібній ситуації, але до мене ніхто не прийшов

– Це ж не мало, три роки ми разом прожили, – каже Галина, – були плани, мрії, було багато чого. Вже я не кажу про те, як непросто було мені …

Поділись з друзями...
Коли мама чоловіка nотраnuла в стаці0нар, я старанно готувала їжу, і в контейнерах, щоб було ще тепленьке, і везла їй. Але Ларисі Петрівні все не подобалося: то ледве тепле, то вона зовсім не те хотіла, то солі мало. Я вважала своїм обов’язком їй допомагати, поки сама не опинилася в подібній ситуації, але до мене ніхто не прийшов Read More

Зараз мені 35 років, а чоловік сказав, що я вже виглядаю на всі 50. Якось Микола мені мовив: “Фарбуйся хоча б вдома, для мене!” Чоловікові не подобається, що я ходжу в домашньому халаті. А що мені в вечірній сукні ходити? У мене ж діти. Він не розуміє, каже, що інші жінки теж гуляють з коляскою, виглядають гарно: нафарбовані, доглянуті, з зачіскою. Ну так може вони не втомлюються, і грошей у них на косметику багато, хай собі гуляють. А перед Новим роком побачила фото чоловіка з колежанками на корпоративі. Вони такі гарні стрункі і він такий щасливий

Зараз мені 35 років, а чоловік сказав, що я вже виглядаю на всі 50. Познайомилися ми з Миколою 11 років тому, тоді я була красива і струнка, але я ж …

Поділись з друзями...
Зараз мені 35 років, а чоловік сказав, що я вже виглядаю на всі 50. Якось Микола мені мовив: “Фарбуйся хоча б вдома, для мене!” Чоловікові не подобається, що я ходжу в домашньому халаті. А що мені в вечірній сукні ходити? У мене ж діти. Він не розуміє, каже, що інші жінки теж гуляють з коляскою, виглядають гарно: нафарбовані, доглянуті, з зачіскою. Ну так може вони не втомлюються, і грошей у них на косметику багато, хай собі гуляють. А перед Новим роком побачила фото чоловіка з колежанками на корпоративі. Вони такі гарні стрункі і він такий щасливий Read More

Навіть бачити зятя не хочу. Такий він мені огидний. Моя Оленка вийшла за цього Тараса ще сім років тому. Так покохала його. Вони лише пів року зустрічались і він пропозицію зробив. Видно розумів, що за таку дівчину треба триматись.– Доню, приходь з дітьми до нас на вечерю. Але чоловіка не бери! Не хочу годувати це ледащо

Навіть бачити зятя не хочу. Такий він мені огидний. Моя Оленка вийшла за цього Тараса ще сім років тому. Так покохала його. Вони лише пів року зустрічались і він пропозицію …

Поділись з друзями...
Навіть бачити зятя не хочу. Такий він мені огидний. Моя Оленка вийшла за цього Тараса ще сім років тому. Так покохала його. Вони лише пів року зустрічались і він пропозицію зробив. Видно розумів, що за таку дівчину треба триматись.– Доню, приходь з дітьми до нас на вечерю. Але чоловіка не бери! Не хочу годувати це ледащо Read More

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося?

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. Без жодного попередження до неї на дачу приїхала …

Поділись з друзями...
Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? Read More