Юля сиділа на кухні й пила каву. До неї зайшла донька Світлана. – Мамо, мені треба з тобою поговорити, – сказала вона. – Що трапилося? – запитала Юля. – Мамо, а ти знаєш, що тато й тітка Оля постійно спілкуються? – раптом сказала Світлана. – Так, а що? – здивувалася Юля. – Ти ж разом із її донькою Мариною ходиш на танці й гуляти. Тато тебе супроводжує, а вона супроводжує твою подругу. – Мамо, скажи йому, що я маю плани! Марина не моя найкраща подруга! Ходити до них додому я не хочу. 

– Все! Я так більше не можу! – Юля почула гучний голос свого чоловіка. Вона виглянула з кухні до коридору і побачила, як її чоловік знімає верхній одяг. – Привіт! …

Поділись з друзями...
Юля сиділа на кухні й пила каву. До неї зайшла донька Світлана. – Мамо, мені треба з тобою поговорити, – сказала вона. – Що трапилося? – запитала Юля. – Мамо, а ти знаєш, що тато й тітка Оля постійно спілкуються? – раптом сказала Світлана. – Так, а що? – здивувалася Юля. – Ти ж разом із її донькою Мариною ходиш на танці й гуляти. Тато тебе супроводжує, а вона супроводжує твою подругу. – Мамо, скажи йому, що я маю плани! Марина не моя найкраща подруга! Ходити до них додому я не хочу.  Read More

Іван nовернувся додому пізно. Його дружuна Марійка уже спала. Іван зайшов на кухню, знаючu, що там на нього вже чекає його мама Олена Петрівна. — Все гаразд, синочку? — запuтала Олена Петрівна. – Як nогуляв? — Добре nогуляв, мамо. А у вас як тут? Марійка добре поводnться? — Все гаразд, синку. — Дякую тобі, мамо, що nовчаєш її! – сказав Іван. — Будеш вечеряти? На кухню зайшла Марійка. Іван у цей час їв суп. — Вечеряєте? – запuтала Марійка і подuвилася на свекруху. — Олено Петрівно, он ваші валізu. – Що-о?! – свекруха не розуміла, що відбувається

Олена Петрівна приїхала жити до сина, сказавши невістці, що змушена була розпочати в квартирі капітальний ремонт. — Будинок старий, Марійко, — скаржилася свекруха, втягуючи в квартиру дві свої великі валізи. …

Поділись з друзями...
Іван nовернувся додому пізно. Його дружuна Марійка уже спала. Іван зайшов на кухню, знаючu, що там на нього вже чекає його мама Олена Петрівна. — Все гаразд, синочку? — запuтала Олена Петрівна. – Як nогуляв? — Добре nогуляв, мамо. А у вас як тут? Марійка добре поводnться? — Все гаразд, синку. — Дякую тобі, мамо, що nовчаєш її! – сказав Іван. — Будеш вечеряти? На кухню зайшла Марійка. Іван у цей час їв суп. — Вечеряєте? – запuтала Марійка і подuвилася на свекруху. — Олено Петрівно, он ваші валізu. – Що-о?! – свекруха не розуміла, що відбувається Read More

Оксана з Миколою одружилися і вирішили збудувати будинок. Але спочатку треба було розібрати стару Оксанину хату. Микола з батьком взялися до роботи. Оксана поралася по-хазяйству, як раптом у хату заскочив Микола. – Оксано! – сказав з порога Микола. – Там таке! Ти не повіриш! Оксана здивовано глянула на нього. – Ну що там? Кажи вже! – сказала вона чоловіку. Микола простягнув дружині якусь невелику коробочку. Жінка відкрила її й ахнула

Із чоловіком Оксана помилилася. Ще, коли вчилася в інституті, вона дізналася, що чекає дитину. Оксані здавалося, що їй пощастило! Євген одразу запропонував їй одружитися. Оксана була дівчиною скромною, з простої …

Поділись з друзями...
Оксана з Миколою одружилися і вирішили збудувати будинок. Але спочатку треба було розібрати стару Оксанину хату. Микола з батьком взялися до роботи. Оксана поралася по-хазяйству, як раптом у хату заскочив Микола. – Оксано! – сказав з порога Микола. – Там таке! Ти не повіриш! Оксана здивовано глянула на нього. – Ну що там? Кажи вже! – сказала вона чоловіку. Микола простягнув дружині якусь невелику коробочку. Жінка відкрила її й ахнула Read More

Родзинкою моїх заробітків стало те, що я купила машину. Чоловік мій спочатку відмовлявся, а потім пішов і здав на права. Щоб машина не простоювала, Іван почав таксувати, і я не мала нічого проти, адже це зайва копійка в сім’ю. Чоловік живе сам в нашому будинку, принаймні, я так думала. Бо донька, яка до батька іноді заїжджає, побачила, що до нього часто приходить одна і та ж жінка. Іван спочатку все заперечував, розповідав, що це його давня знайома, але потім він зізнався доньці, що він закохався в цю жінку і збирається зі мною розлучитися як я приїду

– Мамо, ти тільки не хвилюйся, але у нас дещо змінилося, і коли ти приїдеш, уже небуде як колись, – каже мені донька. Зателефонувала вона мені, як то кажуть, під …

Поділись з друзями...
Родзинкою моїх заробітків стало те, що я купила машину. Чоловік мій спочатку відмовлявся, а потім пішов і здав на права. Щоб машина не простоювала, Іван почав таксувати, і я не мала нічого проти, адже це зайва копійка в сім’ю. Чоловік живе сам в нашому будинку, принаймні, я так думала. Бо донька, яка до батька іноді заїжджає, побачила, що до нього часто приходить одна і та ж жінка. Іван спочатку все заперечував, розповідав, що це його давня знайома, але потім він зізнався доньці, що він закохався в цю жінку і збирається зі мною розлучитися як я приїду Read More

Борис довго блукав незнайомим містом. Нарешті він приїхав на вокзал. Чоловік дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, а тепер отак поспіхом їде назад… Він помітив вільне місце у залі очікування і сів відпочити. Борис замислився. – Може повернутися, поки не пізно? – подумав він. – Та ні. Нічого вже там не станеться… Борис підвівся з лавки, підхопив сумку і пішов до свого поїзда. Він ішов вздовж перону, відраховуючи вагони, як раптом почув чийсь голос за спиною: – Борис! Борисе!

Борис довго блукав незнайомим великим містом, поки приїхав на вокзал. Він дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, і не думав, що доведеться отак добиратися. …

Поділись з друзями...
Борис довго блукав незнайомим містом. Нарешті він приїхав на вокзал. Чоловік дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, а тепер отак поспіхом їде назад… Він помітив вільне місце у залі очікування і сів відпочити. Борис замислився. – Може повернутися, поки не пізно? – подумав він. – Та ні. Нічого вже там не станеться… Борис підвівся з лавки, підхопив сумку і пішов до свого поїзда. Він ішов вздовж перону, відраховуючи вагони, як раптом почув чийсь голос за спиною: – Борис! Борисе! Read More

Ніхто й не nам’ятав, як сталося так, що Олеся мало не щодня прuходила в гості. – Лесюю, Лесюю, – озuвалася до неї маленька Марічка. – Поглянув би на Лесю, – говорuла Оксана Василівна до Мишка. – Марічка її любuть. Мамою кличе. Вона й красuва і до роботи… – Сама знаєш, що в неї.., – казав Мишко. – Всі в курсі. І що? Жінку тобі треба, і Марічці матір

Вагітність була ранньою, Зорянці ледь ледь виповнилося вісімнадцять років. Мишко походжав у селі з гордо піднятою головою. Тепер він тато. В такому віці – та який там тато. Тато й …

Поділись з друзями...
Ніхто й не nам’ятав, як сталося так, що Олеся мало не щодня прuходила в гості. – Лесюю, Лесюю, – озuвалася до неї маленька Марічка. – Поглянув би на Лесю, – говорuла Оксана Василівна до Мишка. – Марічка її любuть. Мамою кличе. Вона й красuва і до роботи… – Сама знаєш, що в неї.., – казав Мишко. – Всі в курсі. І що? Жінку тобі треба, і Марічці матір Read More

Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається

Свекруха рано-вранці наполегливим дзвінком підняла подружжя з ліжка. – Діти, що ви там? В скільки приїдете? – нетерпляче поцікавилася Юлія Миколаївна. – Мамо, зараз лише шість ранку, – сонним голосом …

Поділись з друзями...
Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається Read More

Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням

Микола стояв біля могилки матері. Її щойно поховали. Сліз чоловік не приховував. Вони текли самі собою по щоках… Односельці вже почали розходитися. А Микола усе стояв, доки його не торкнувся …

Поділись з друзями...
Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням Read More

Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець.

Весною Василь Іванович, як завжди перекопав город. Посадили все, та й засумував він… Сидів усе на терасці, газетки читав, чогось обурювався, та димів нишком, коли його Тетяна Андріївна не бачила. …

Поділись з друзями...
Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець. Read More