Ніна Петрівна доживала останні дні. Так вона сама вирішила. Ніна вийшла за ворота, сіла на лавку. Вона прикрила очі, сиділа, насолоджуючись свіжим повітрям після дощу. З цього стану її вивів тонкий дитячий голосок. – Вибачте, ви не знаєте, у вас у селі ніхто кімнату не здає? Ні, не дитина! Дівчинка, років двадцяти стояла біля паркану, і запитливо дивилася на Ніну

Ніна Петрівна доживала останні дні. Так вона сама вирішила та розуміла, що її життєвий шлях підійшов до свого завершення. Багато років живе вона на світі, настав час і честь знати. …

Поділись з друзями...
Ніна Петрівна доживала останні дні. Так вона сама вирішила. Ніна вийшла за ворота, сіла на лавку. Вона прикрила очі, сиділа, насолоджуючись свіжим повітрям після дощу. З цього стану її вивів тонкий дитячий голосок. – Вибачте, ви не знаєте, у вас у селі ніхто кімнату не здає? Ні, не дитина! Дівчинка, років двадцяти стояла біля паркану, і запитливо дивилася на Ніну Read More

Дарина була в гостях у своїх батьків, коли пролунав телефонний дзвінок. – Кохана, ти де? Я тут без тебе голодний і самотній сиджу, – сказав Андрій, як тільки вона підняла слухавку. – Я у своїх батьків, вирішила в гості заїхати, – пояснила жінка. – Їдь додому, у нас тут дещо сталося, – якось підозріло сказав чоловік і закінчив виклик. Дарина попрощалася з батьками, і вирушила додому. – Що ж там могло статися? – думала вона, дорогою до дому. Дарина швидко дісталася свого будинку, відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і…застигла від побаченого

– Запам’ятай, дочко: якщо чоловік закоханий, він змітатиме все на своєму шляху, щоб бути з коханою. А твій Андрій тобі досі пропозицію не зробив! – Мамо, нам ніби й так …

Поділись з друзями...
Дарина була в гостях у своїх батьків, коли пролунав телефонний дзвінок. – Кохана, ти де? Я тут без тебе голодний і самотній сиджу, – сказав Андрій, як тільки вона підняла слухавку. – Я у своїх батьків, вирішила в гості заїхати, – пояснила жінка. – Їдь додому, у нас тут дещо сталося, – якось підозріло сказав чоловік і закінчив виклик. Дарина попрощалася з батьками, і вирушила додому. – Що ж там могло статися? – думала вона, дорогою до дому. Дарина швидко дісталася свого будинку, відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і…застигла від побаченого Read More

Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі

Віктор лежав у палаті і дивився у вікно, де на весняному сонечку, стрибаючи по гілках старої липи, весело щебетали птахи. – Треба ж було мені потрапити до лікарні в такий …

Поділись з друзями...
Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі Read More

– Васильку, завтра раненько, йди на нашу ділянку! – сказала ввечері мати до Василя. – Настав час траву косити. Корівці нашій взимку корм треба. Брата свого теж поклич. – Та нащо Івана турбувати?! – відповів Василь. – У нього теж сінокіс, а мені не важко. Сам впораюся! Василь викосив майже всю траву. Тільки кут лишився недокошений. Жарко… Вирішив він води попити, як раптом почув ззаду якийсь голос! Василь озирнувся і ахнув

Як відомо нерішучий чоловік довго залишається самотнім, а можливо, і назавжди. І якщо не знайдеться спритна жінка, не підштовхне його, то все – сам не наважиться. Таким нерішучим щодо дівчат …

Поділись з друзями...
– Васильку, завтра раненько, йди на нашу ділянку! – сказала ввечері мати до Василя. – Настав час траву косити. Корівці нашій взимку корм треба. Брата свого теж поклич. – Та нащо Івана турбувати?! – відповів Василь. – У нього теж сінокіс, а мені не важко. Сам впораюся! Василь викосив майже всю траву. Тільки кут лишився недокошений. Жарко… Вирішив він води попити, як раптом почув ззаду якийсь голос! Василь озирнувся і ахнув Read More

Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми поки що поживемо в моїй кімнаті. Не хвилюйся, ми скоро …

Поділись з друзями...
Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара Read More

Мій чоловік соромиться мене. У присутності сторонніх, я більшою мірою мовчу, щоб не сказати щось, що може не сподобатися моєму Іванові. Намагаюся всім догодити. Якщо в будинок приходять гості, годинами перебуваю на кухні, щоб порадувати їх делікатесами. Перед візитом його батьків, я цілими днями прибираю у будинку, щоб показати, яка у їхнього сина хороша дружина. Якось ми допомагали батькам мого чоловіка з ремонтом, я після того весь вечір плакала

Мій чоловік соромиться мене. У присутності сторонніх, я більшою мірою мовчу, щоб не сказати щось, що може не сподобатися моєму Іванові. Намагаюся всім догодити. Якщо в будинок приходять гості, годинами …

Поділись з друзями...
Мій чоловік соромиться мене. У присутності сторонніх, я більшою мірою мовчу, щоб не сказати щось, що може не сподобатися моєму Іванові. Намагаюся всім догодити. Якщо в будинок приходять гості, годинами перебуваю на кухні, щоб порадувати їх делікатесами. Перед візитом його батьків, я цілими днями прибираю у будинку, щоб показати, яка у їхнього сина хороша дружина. Якось ми допомагали батькам мого чоловіка з ремонтом, я після того весь вечір плакала Read More

У п’ятницю чоловік Марини прийшов додому темний, як хмара. Сказав, що батьки все майно оформляють на брата. Заміський будинок і чотири квартири дістануться Володимиру. – Цей Володька все життя був двієчником! – плакала Марина. – Ні кошеняти, ні дитини у нього немає! Навіщо йому стільки нерухомості? Кілька днів Марина сумувала, а потім набрала свекра

У п’ятницю чоловік Марини прийшов додому темний, як хмара. Сказав, що батьки все майно оформляють на брата. Заміський будинок і чотири квартири дістануться Володимиру. – Цей Володька все життя був …

Поділись з друзями...
У п’ятницю чоловік Марини прийшов додому темний, як хмара. Сказав, що батьки все майно оформляють на брата. Заміський будинок і чотири квартири дістануться Володимиру. – Цей Володька все життя був двієчником! – плакала Марина. – Ні кошеняти, ні дитини у нього немає! Навіщо йому стільки нерухомості? Кілька днів Марина сумувала, а потім набрала свекра Read More

Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим

Вчинок свекрухи, який вартий поваги. Ніколи б не подумала, що в мою найскрутнішу хвилину мені допоможе свекруха. Коли 10 років тому, Богдан привів мене знайомитися з нею, по моїх плечах …

Поділись з друзями...
Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим Read More

Ольга Сергіївна приїхала на день народження до сина. Олег завів її в хату. У великій кімнаті був накритий стіл. – Олежику, як смачно пахне! Це ти сам готував? – сплеснула руками жінка. – Ну, мамо, не зовсім сам, – раптом заметушився Олег. – Я тут чекаю одну дуже важливу людину, – ніяково сказав він. – Хочу тебе з нею познайомити. – Добре, я тільки переодягнуся, – сказала Ольга і пішла в кімнату. Вона вдягла гарну сукню і вийшла до столу. Жінка глянула на гостю сина і відкрила рота від здивування

Ольга Сергіївна трохи з осудом розглядала панночку, що сиділа навпроти і дивилася в телефон. -Жодної пристойності, – бурчала про себе Ольга. – Знаходиться в громадському місці, а поводиться… Як, на …

Поділись з друзями...
Ольга Сергіївна приїхала на день народження до сина. Олег завів її в хату. У великій кімнаті був накритий стіл. – Олежику, як смачно пахне! Це ти сам готував? – сплеснула руками жінка. – Ну, мамо, не зовсім сам, – раптом заметушився Олег. – Я тут чекаю одну дуже важливу людину, – ніяково сказав він. – Хочу тебе з нею познайомити. – Добре, я тільки переодягнуся, – сказала Ольга і пішла в кімнату. Вона вдягла гарну сукню і вийшла до столу. Жінка глянула на гостю сина і відкрила рота від здивування Read More