Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Біля неї в натовпі стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї! – Я сплю, і мені сниться сон, – подумала вона. Тільки в серіалах таке буває! Вже вдома за вечерею вона заявила: – Уявляєте, я на концерті бачила дівчину – копію мене! Її сестра Олена раптом аж поперхнулася

Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Поруч стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї. -Я сплю, і мені сниться сон, – подумала вона. Тільки в серіалах …

Поділись з друзями...
Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Біля неї в натовпі стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї! – Я сплю, і мені сниться сон, – подумала вона. Тільки в серіалах таке буває! Вже вдома за вечерею вона заявила: – Уявляєте, я на концерті бачила дівчину – копію мене! Її сестра Олена раптом аж поперхнулася Read More

Коли я стояла на весільному рушнику у ніжно-молочній сукні і сяяла від щастя, тому що виходила заміж за кохану людину – навіть уявити собі не могла, що опинюся в ролі обдуреної і покинутої дружини. Хто програв, а хто виграв – час покаже. У народі кажуть, що про зраду чоловіка якраз дружина дізнається останньою. Так вийшло і в мене. Відкрила мені очі на те, що відбувається, моя мама. Я думаю, що з часом моя подруга зрозуміє, яке щастя їй

Коли я стояла на весільному рушнику у ніжно-молочній сукні і сяяла від щастя, тому що виходила заміж за кохану людину  – навіть уявити собі не могла, що опинюся в ролі …

Поділись з друзями...
Коли я стояла на весільному рушнику у ніжно-молочній сукні і сяяла від щастя, тому що виходила заміж за кохану людину – навіть уявити собі не могла, що опинюся в ролі обдуреної і покинутої дружини. Хто програв, а хто виграв – час покаже. У народі кажуть, що про зраду чоловіка якраз дружина дізнається останньою. Так вийшло і в мене. Відкрила мені очі на те, що відбувається, моя мама. Я думаю, що з часом моя подруга зрозуміє, яке щастя їй Read More

Після важкої праці Марія зайшла до хати, аж тут чоловік із шафи свій одяг дістає. — Ти куди збираєшся, Миколо? — питає у чоловіка. — Поїду я, Маріє. До Лариси. І хата, і все, що в ній — твоє. Гроші, які збирали, лишаю тобі. Беру тільки те, що у гаманці. Вибачай, покохав я щиро цю жінку. Довго село гуло, але Марію не шкодували, думали, що чоловік повернеться ще до неї. А потім з Києва приїхали відпочивальники, які знають Ларису і Миколу, всі люди з подивом слухати, як вони зараз живуть

Саме ця історія трапилася в одному з невеличких прибережних сіл Славутича. Сюди, у яскравий мальовничий куточок Придніпров’я, щороку приїздили відпочивальники з самого Києва. Якраз десь того літа у Приходьків поселилася …

Поділись з друзями...
Після важкої праці Марія зайшла до хати, аж тут чоловік із шафи свій одяг дістає. — Ти куди збираєшся, Миколо? — питає у чоловіка. — Поїду я, Маріє. До Лариси. І хата, і все, що в ній — твоє. Гроші, які збирали, лишаю тобі. Беру тільки те, що у гаманці. Вибачай, покохав я щиро цю жінку. Довго село гуло, але Марію не шкодували, думали, що чоловік повернеться ще до неї. А потім з Києва приїхали відпочивальники, які знають Ларису і Миколу, всі люди з подивом слухати, як вони зараз живуть Read More

Євген прокинувся. Перед очима її посмішка. Підвівся вийшов зі спальні. Жінка сиділа на дивані. – Валя! – Та, не Валя я! – вигукнула вона і, уткнувшись у долоні, заплакала. – Галино, Галино, вибач! – сон остаточно відпустив чоловіка. – Женю, я так більше не можу. Ти мене жодного разу Галею не назвав, тільки Галина. Вибач! Я йду!!!

Ліс. Сонце заплуталося у кроні величезної берези. Вони з Вальою ще молоді, Діма ще до школи не ходить. Син радісно бігає між кущів, шукає суниці: – Тату, мамо, дивіться, їжачок! …

Поділись з друзями...
Євген прокинувся. Перед очима її посмішка. Підвівся вийшов зі спальні. Жінка сиділа на дивані. – Валя! – Та, не Валя я! – вигукнула вона і, уткнувшись у долоні, заплакала. – Галино, Галино, вибач! – сон остаточно відпустив чоловіка. – Женю, я так більше не можу. Ти мене жодного разу Галею не назвав, тільки Галина. Вибач! Я йду!!! Read More

Аня повернулася додому. Увійшла на подвір’я, Миколи десь не видно, і вікна завішані. Вона підійшла до дверей потягла за ручку, двері зачинені зсередини, постукала, ніхто не відповідає, постукала у вікно. Відкрилася фіранка, і визирнув Микола, від несподіванки він злякався. Микола відчинив двері і Аня одразу все зрозуміла

Аня прожила з Миколою довге, спільне життя, і чого тільки не було за сорок років їхнього життя. Вони збудували свій будинок, великий, просторий, чотири кімнати, кухня, бо планували велику родину, …

Поділись з друзями...
Аня повернулася додому. Увійшла на подвір’я, Миколи десь не видно, і вікна завішані. Вона підійшла до дверей потягла за ручку, двері зачинені зсередини, постукала, ніхто не відповідає, постукала у вікно. Відкрилася фіранка, і визирнув Микола, від несподіванки він злякався. Микола відчинив двері і Аня одразу все зрозуміла Read More

Цього літа, як і щороку, я не беру відпустку на море, а їду до своєї недужої сестри, вона живе в маленькому селі з нашим стареньким батьком. Я їм допомагаю з городом і господарством, і грошей їм теж даємо чимало, при потребі, у мене людяний такий чоловік, він все розуміє. А ще беру з собою свого онука. Як я приїжджаю в село, бачу за парканом їх сусідку, мою однолітку. У неї постійно город в бур’янах, хоча вона на ньому працює з ранку до вечора. Запропонувала якось їй свою допомогу: – Не потрібно, – каже сердито. Вона закриває багато банок консервації і виставляє їх до дороги на продаж – причому тільки ввечері, після основної роботи, або на вихідні. Тоді я вперше почула розповідь своєї сестри про цю жінку, мені дуже шкода дітей такої людини

На сьогоднішній день мені 53 роки, але в старенькі бабусі я себе ще не хочу записувати, і таке відчуття, що ніколи не запишу. У мене є син, він одружений, має …

Поділись з друзями...
Цього літа, як і щороку, я не беру відпустку на море, а їду до своєї недужої сестри, вона живе в маленькому селі з нашим стареньким батьком. Я їм допомагаю з городом і господарством, і грошей їм теж даємо чимало, при потребі, у мене людяний такий чоловік, він все розуміє. А ще беру з собою свого онука. Як я приїжджаю в село, бачу за парканом їх сусідку, мою однолітку. У неї постійно город в бур’янах, хоча вона на ньому працює з ранку до вечора. Запропонувала якось їй свою допомогу: – Не потрібно, – каже сердито. Вона закриває багато банок консервації і виставляє їх до дороги на продаж – причому тільки ввечері, після основної роботи, або на вихідні. Тоді я вперше почула розповідь своєї сестри про цю жінку, мені дуже шкода дітей такої людини Read More

Ще до шлюбу я мала свою квартиру, але ніколи не зізнавалася про це чоловікові. Після весілля він забрав мене до себе, він орендував житло. Чоловік старався, як міг, працював з ранку до ночі, шукав підробіток, щоб нам вистачало на життя. А гроші від оренди моєї квартири йшли мені на картку, а потім їх мама клала мені на депозит. Ми так прожили у шлюбі три роки. Та одного дня заздрісна сусідка все розповіла моєму чоловіку. Відтоді моє життя змінилося зовсім, не хочу навіть згадувати той день

12 років тому, коли мені тільки виповнилося 20 років, я стала спадкоємицею бабусиної квартири: двокімнатної хрущовки. У цій квартирі довго ніхто не жив: поки я вчилася – проживала з батьками, …

Поділись з друзями...
Ще до шлюбу я мала свою квартиру, але ніколи не зізнавалася про це чоловікові. Після весілля він забрав мене до себе, він орендував житло. Чоловік старався, як міг, працював з ранку до ночі, шукав підробіток, щоб нам вистачало на життя. А гроші від оренди моєї квартири йшли мені на картку, а потім їх мама клала мені на депозит. Ми так прожили у шлюбі три роки. Та одного дня заздрісна сусідка все розповіла моєму чоловіку. Відтоді моє життя змінилося зовсім, не хочу навіть згадувати той день Read More

– Ах ти ж негідник! Як ти міг? Поки я сиділа з дитиною, ти заводив романи? – Алла, припини! Я не заводив романів. Я зробив єдину помилку. – Я не хочу тебе бачити. Поки я дбала про дитину, ти гуляв! – Почуй мене. Я люблю тебе, але так більше не можу! Мені доведеться знайти когось іншого. – Ось і шукай. – Добре. Я піду, – Сергій підвівся з-за столу. Стукіт вхідних дверей. І тиша

-Ах ти ж негідник! – Алла не могла стриматися. – Як ти міг? Отже, поки я сиділа з дитиною, ти заводив романи? -Алла, припини кричати! Я не заводив романів. Я …

Поділись з друзями...
– Ах ти ж негідник! Як ти міг? Поки я сиділа з дитиною, ти заводив романи? – Алла, припини! Я не заводив романів. Я зробив єдину помилку. – Я не хочу тебе бачити. Поки я дбала про дитину, ти гуляв! – Почуй мене. Я люблю тебе, але так більше не можу! Мені доведеться знайти когось іншого. – Ось і шукай. – Добре. Я піду, – Сергій підвівся з-за столу. Стукіт вхідних дверей. І тиша Read More

Валя знала Олю з дитинства. Але останнім часом все ніяк не було часу зустрітися. А потім Валя побачила Олю під ручку з дуже симпатичним чоловіком. Цікавість взяла гору, і Валентина, прихопивши коробку цукерок, поїхала до приятельки на чай. Двері відчинила Оля. – Привіт, от забігла чайку попити. – Ой, Валю, проходь, ти якраз на вечерю, ми тільки сіли за стіл. Валя вдала, що нічого не знає і не бачила

Валя знала Олю з дитинства, вони мешкали в сусідніх дворах і навчалися в одній школі. Оля завжди відрізнялася від своїх однолітків, вона була дуже доброю і з малого віку шкодувала …

Поділись з друзями...
Валя знала Олю з дитинства. Але останнім часом все ніяк не було часу зустрітися. А потім Валя побачила Олю під ручку з дуже симпатичним чоловіком. Цікавість взяла гору, і Валентина, прихопивши коробку цукерок, поїхала до приятельки на чай. Двері відчинила Оля. – Привіт, от забігла чайку попити. – Ой, Валю, проходь, ти якраз на вечерю, ми тільки сіли за стіл. Валя вдала, що нічого не знає і не бачила Read More