Ольга Михайлівна прuїхала на цвuнтар до свого сина. Жінка протерла мармуровий памʼятнuк. На фото її Юрко посміхається… І серце знову стрепенулося – сина не повернутu. Вона відвернулася й вuтерла сльози, як раптом помітuла неподалік якогось незнайомого чоловіка. Той стояв і запитливо дuвuвся на церковні дзвони. Вони зустрілuся поглядамu, і раптом Ольга Михайлівна сказала: – А я… Сина втратила. Нема більше мого Юрка… І сльози тут же покотuлися по її щоках.

Валерій Іванович сидів на нараді, але думки його були зовсім не про роботу. Напрацювався видно. Натякнули вже, навіть, що на пенсію йому пора. Та тільки життя Валерія Івановича завжди було …

Поділись з друзями...
Ольга Михайлівна прuїхала на цвuнтар до свого сина. Жінка протерла мармуровий памʼятнuк. На фото її Юрко посміхається… І серце знову стрепенулося – сина не повернутu. Вона відвернулася й вuтерла сльози, як раптом помітuла неподалік якогось незнайомого чоловіка. Той стояв і запитливо дuвuвся на церковні дзвони. Вони зустрілuся поглядамu, і раптом Ольга Михайлівна сказала: – А я… Сина втратила. Нема більше мого Юрка… І сльози тут же покотuлися по її щоках. Read More

Микола дуже заслаб. Приїхала швидка і відвезла хлопця в лікарню. Мати Миколи провідували сина, приносила йому домашню їжу. – Мамо, ти мені їсти сюди не носи, – якось сказав їй Микола. – Тут дуже добре годують, от тільки в мене апетиту щось немає… – Господи, який же ж ти в мене слабий, – хитала головою вона. – Мамо, все буде добре, ось побачиш, – казав Микола. Раптом Галина Василівна глянула на тумбочку… 

Миколу, великого хлопця з мішкуватою фігурою, знало все містечко. Жив він з матір’ю на самій околиці, і сусіди, побачивши його, коли він ішов з роботи, говорили: – Ох, розгодувала Віра …

Поділись з друзями...
Микола дуже заслаб. Приїхала швидка і відвезла хлопця в лікарню. Мати Миколи провідували сина, приносила йому домашню їжу. – Мамо, ти мені їсти сюди не носи, – якось сказав їй Микола. – Тут дуже добре годують, от тільки в мене апетиту щось немає… – Господи, який же ж ти в мене слабий, – хитала головою вона. – Мамо, все буде добре, ось побачиш, – казав Микола. Раптом Галина Василівна глянула на тумбочку…  Read More

Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Валентина вимила посуд. Діти поїли та пішли робити уроки. Попереду вихідні, але завтра вони мають їхати з батьками на ковзанку, а потім до бабусі на пироги. Чоловік ще не повернувся. …

Поділись з друзями...
Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? … Read More

Миколі подзвонuла сестра з села. Звідти він поїхав ще в молодості. Сестра сказала, що будинок, у якому Микола народuвся, вона продає. Якщо, мовляв, хоче він щось на згадку забратu, то хай терміново приїжджає! – Чудово! – зраділа дружина Миколи Настя. – Їдь, Микольцю, на батьківщину. Ти мусиш попрощатuся з будинком, де пройшло дитинство. На могилки рідних сходиш… Зранку Микола поїхав у село, а через день, прuмчав назад з якоюсь великою сумкою в руках. Микола поліз у сумку, і дістав незрозумілу загорнуту в тканину річ…

Після виходу на пенсію, Микола помітно засумував. Раніше важка робота його бадьорила – а працював він на екскаваторі, у спеку й мороз йому завжди доводилося бути в тонусі, рухатися, боротися …

Поділись з друзями...
Миколі подзвонuла сестра з села. Звідти він поїхав ще в молодості. Сестра сказала, що будинок, у якому Микола народuвся, вона продає. Якщо, мовляв, хоче він щось на згадку забратu, то хай терміново приїжджає! – Чудово! – зраділа дружина Миколи Настя. – Їдь, Микольцю, на батьківщину. Ти мусиш попрощатuся з будинком, де пройшло дитинство. На могилки рідних сходиш… Зранку Микола поїхав у село, а через день, прuмчав назад з якоюсь великою сумкою в руках. Микола поліз у сумку, і дістав незрозумілу загорнуту в тканину річ… Read More

Жінка відкрuла квартuру своїм ключем, зупuнилася у дверях і застuгла, побачuвши, що її квартира порожня. Зібравшuсь із думками, Ірина вирішuла набрати чоловіка і запuтати його, що робити. Роман взяв трубку і, не даючи дружині сказатu ні слова, зухвало заявив: – Я забрав усе, що було куплено на мої гроші! – Це ти все забрав? – новина здuвувала Ірину. – Навіщо? – Невже ти нічого не зрозуміла? – єхuдно засміявся у слухавку Роман. – Що я мала зрозуміти? Ти про що?…

Ірина зупинилася у дверях і застигла, побачивши, що її квартира практично порожня. Жінка схвильовано присіла на стілець, що стояв біля входу, і з подивом обвела очима коридор. Хтось за її …

Поділись з друзями...
Жінка відкрuла квартuру своїм ключем, зупuнилася у дверях і застuгла, побачuвши, що її квартира порожня. Зібравшuсь із думками, Ірина вирішuла набрати чоловіка і запuтати його, що робити. Роман взяв трубку і, не даючи дружині сказатu ні слова, зухвало заявив: – Я забрав усе, що було куплено на мої гроші! – Це ти все забрав? – новина здuвувала Ірину. – Навіщо? – Невже ти нічого не зрозуміла? – єхuдно засміявся у слухавку Роман. – Що я мала зрозуміти? Ти про що?… Read More

Андрій розлучився з дружиною. Одного дня подзвонив його давній друг Микола. – Андрійку, привіт! – сказав він. – Слухай, я запрошую тебе на обід. Відмови не приймаються. Одягнися солідніше. Все. Чекаємо… Андрій здивувався, але все ж вирішив піти. Він одягнувся якомога гарніше – джинси, сорочка, піджак з латками на ліктях. А ще дорогі шкарпетки! Не в капцях же він там ходитиме? Андрій зайшов у квартиру друга. …

Все, розлучився Андрій! Нарешті свобода! Ні, ну сумно, звісно з одного боку… Двадцять п’ять років разом прожили, а потім раз і… Вільний. Навіть донька зателефонувала з вітаннями. Вона знала, чого …

Поділись з друзями...
Андрій розлучився з дружиною. Одного дня подзвонив його давній друг Микола. – Андрійку, привіт! – сказав він. – Слухай, я запрошую тебе на обід. Відмови не приймаються. Одягнися солідніше. Все. Чекаємо… Андрій здивувався, але все ж вирішив піти. Він одягнувся якомога гарніше – джинси, сорочка, піджак з латками на ліктях. А ще дорогі шкарпетки! Не в капцях же він там ходитиме? Андрій зайшов у квартиру друга. … Read More

Віолетта повернулася додому раніше і застала нареченого вдома. – А ти чому так рано? – Взяла відгули! – повідомила дівчина і відразу напружилася, побачивши, як Вадим перегородив їй шлях до спальні. – Може, чаю поп’ємо? – запропонував він. – Мені треба переодягнутися, – посміхнулася Віолетта і попрямувала у бік кімнати. Однак чоловік не дозволив їй пройти. – У нашій спальні хтось є? – осяяло Віолетту. – Ні, ти що? – замахав руками чоловік. Дівчина обійшла чоловіка і попрямувала до спальні… 

Віолетта вкотре розглядала свою весільну сукню, яку вона мала одягнути через два тижні. Після року стосунків Вадим несподівано зробив дівчині пропозицію. Віолетта вирішила довго не думати і відразу погодилася вийти …

Поділись з друзями...
Віолетта повернулася додому раніше і застала нареченого вдома. – А ти чому так рано? – Взяла відгули! – повідомила дівчина і відразу напружилася, побачивши, як Вадим перегородив їй шлях до спальні. – Може, чаю поп’ємо? – запропонував він. – Мені треба переодягнутися, – посміхнулася Віолетта і попрямувала у бік кімнати. Однак чоловік не дозволив їй пройти. – У нашій спальні хтось є? – осяяло Віолетту. – Ні, ти що? – замахав руками чоловік. Дівчина обійшла чоловіка і попрямувала до спальні…  Read More

Віктор Михайлович вирішив засватати свою дочку Марину за молодого сусіда Микиту.– Ну що, сусіде, подумав? – запитав той хлопця при нагоді. – Я ж серйозно тебе сватаю, ти хлопець хороший. – Дядьку Вікторе, та вона мене не сприймає! – сказав Микита. – Але вона тобі подобається? – запитав Віктор Михайлович. – Подобається, дядьку Вікторе… – відповів сусід. – Ну, так дій, а то дочекаєшся, що хтось відведе! – сказав чоловік. – Дядьку Вікторе, тут ще є одна, трохи несподівана проблемка… – раптом сказав Микита. – І вона може вам не сподобатися…

– Заходь, сусіде, за чим завітав? Слухай, я поспішаю, на зміну збираюся, Маринка на роботі, а дружина з онуком гуляє. Тож швидше кажи, я спізнюся! – Дядьку, Вікторе, позичте тисячу …

Поділись з друзями...
Віктор Михайлович вирішив засватати свою дочку Марину за молодого сусіда Микиту.– Ну що, сусіде, подумав? – запитав той хлопця при нагоді. – Я ж серйозно тебе сватаю, ти хлопець хороший. – Дядьку Вікторе, та вона мене не сприймає! – сказав Микита. – Але вона тобі подобається? – запитав Віктор Михайлович. – Подобається, дядьку Вікторе… – відповів сусід. – Ну, так дій, а то дочекаєшся, що хтось відведе! – сказав чоловік. – Дядьку Вікторе, тут ще є одна, трохи несподівана проблемка… – раптом сказав Микита. – І вона може вам не сподобатися… Read More

Мамо, познайомся, це Вітя, ми в одній групі вчимося, – трохи соромлячись представила гостя Марина.Віктор та Марина збиралися одружитися. І молоді вирішили, що настав час познайомити своїх батьків. – Моя мама приїде за два тижні, у неї відпустка. Ось і познайометеся, – сказав майбутній тещі Віктор зайшовши в черговий раз у гості…Гостю чекали до обіду. У двері подзвонили. Молоді закінчували сервірування столу. – Я відкрию, – сказала Лариса і вийшла в коридор. Раптом з коридору пролунали незрозумілі вигуки і якась метушня…

– Мамо, познайомся, це Вітя, ми в одній групі вчимося, – трохи соромлячись представила гостя Марина. – Він прийшов допомогти мені з курсової. – Дуже приємно, – озвалася Лариса. – …

Поділись з друзями...
Мамо, познайомся, це Вітя, ми в одній групі вчимося, – трохи соромлячись представила гостя Марина.Віктор та Марина збиралися одружитися. І молоді вирішили, що настав час познайомити своїх батьків. – Моя мама приїде за два тижні, у неї відпустка. Ось і познайометеся, – сказав майбутній тещі Віктор зайшовши в черговий раз у гості…Гостю чекали до обіду. У двері подзвонили. Молоді закінчували сервірування столу. – Я відкрию, – сказала Лариса і вийшла в коридор. Раптом з коридору пролунали незрозумілі вигуки і якась метушня… Read More