Марія прокинулася раніше, ніж зазвичай. Вона поволі потяглася. Почула, як на тумбочці тихо задзвенів будильник. Вимкнувши його, Марія попрямувала у ванну. Проходячи повз двері кабінету чоловіка, вона раптом зупинилася. Крізь нещільно зачинені двері долинав голос чоловіка. Валерій розмовляв по телефону. Він говорив тихо, майже пошепки. – Чому він так таємниче розмовляє? – здивувалася жінка. На душі стало хвилююче. Марія не любила підслуховувати, але щось у цій розмові переконало її зупинитися на місці. Вона тихенько прислухалася до телефонної розмови чоловіка

Марія прокинулася раніше, ніж зазвичай. Крізь напівприкриті жалюзі до спальні просочувалося слабке світло, малюючи на стінах м’які тіні. Вона поволі потяглася. Почула, як на тумбочці тихо задзвенів будильник. Вимкнувши його, …

Поділись з друзями...
Марія прокинулася раніше, ніж зазвичай. Вона поволі потяглася. Почула, як на тумбочці тихо задзвенів будильник. Вимкнувши його, Марія попрямувала у ванну. Проходячи повз двері кабінету чоловіка, вона раптом зупинилася. Крізь нещільно зачинені двері долинав голос чоловіка. Валерій розмовляв по телефону. Він говорив тихо, майже пошепки. – Чому він так таємниче розмовляє? – здивувалася жінка. На душі стало хвилююче. Марія не любила підслуховувати, але щось у цій розмові переконало її зупинитися на місці. Вона тихенько прислухалася до телефонної розмови чоловіка Read More

Віктор їхав у рідне село, до батьківського дому. Він нещодавно розлучився, а будинок в селі пустував після того, як батьків не стало. Зайшовши у будинок Віктор, відчинив двері навстіж і взявся за прибирання. Працював до вечора, потім сів перепочити. – Завтра треба до батьків на могилки піти, порядок навести, – подумав він і пішов спати. Прокинувся вранці, перекусив, і поїхав на цвитар. Навів порядок на могилках, посидів на лавці. Раптом, чоловік почув, як позаду щось ворохнулося

Віктор їхав у рідне село, до батьківського дому. Будинок вже кілька років стоїть порожнім, батьки пішли один за одним. Він зрідка приїжджав, але продавати будинок не збирався, хоч і є …

Поділись з друзями...
Віктор їхав у рідне село, до батьківського дому. Він нещодавно розлучився, а будинок в селі пустував після того, як батьків не стало. Зайшовши у будинок Віктор, відчинив двері навстіж і взявся за прибирання. Працював до вечора, потім сів перепочити. – Завтра треба до батьків на могилки піти, порядок навести, – подумав він і пішов спати. Прокинувся вранці, перекусив, і поїхав на цвитар. Навів порядок на могилках, посидів на лавці. Раптом, чоловік почув, як позаду щось ворохнулося Read More

Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, …

Поділись з друзями...
Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці Read More

В Україні є унікальне село – столиця неіснуючої тепер країни

Це воістину унікальне місце, яке відкриє вам те, чого не побачите більше ніде. Село Стільсько, що на Львівщині – столиця неіснуючої тепер країни – Білої Хорватії. Величезне стародавнє городище із …

Поділись з друзями...
В Україні є унікальне село – столиця неіснуючої тепер країни Read More

Оля приїхала у гості до своєї бабусі Марії. Старенька почала ремонт кухні. Треба їй допомогти… Майстри поки що працювали на даху у сусідів. – І як вони можуть на такій спеці там сидіти? – зітхнула Оля. – Це їхня робота, їм гроші треба… – сказала баба Марія. – Якби не спека, то давно б за мою кухню взялися. А так через три дні прийдуть. Там, до речі, холостяк один є. Дивись уважніше! Ми пустимо в хід найважливіший козир. – Це який же цікаво?! – засміялася Оля. Вона дивилася на стареньку, не розуміючи до чого та веде

День стояв сонячний, спекотний і безвітряний. Над сільським городом стояла спека. Навіть змовкли комарі й мухи, тільки постукувала молотками бригада майстрів на сусідньому подвірʼї. – Ох, і як будівельники можуть …

Поділись з друзями...
Оля приїхала у гості до своєї бабусі Марії. Старенька почала ремонт кухні. Треба їй допомогти… Майстри поки що працювали на даху у сусідів. – І як вони можуть на такій спеці там сидіти? – зітхнула Оля. – Це їхня робота, їм гроші треба… – сказала баба Марія. – Якби не спека, то давно б за мою кухню взялися. А так через три дні прийдуть. Там, до речі, холостяк один є. Дивись уважніше! Ми пустимо в хід найважливіший козир. – Це який же цікаво?! – засміялася Оля. Вона дивилася на стареньку, не розуміючи до чого та веде Read More

Мені здавалося, що ми з чоловіком дуже погано живемо: я для нього робила все, старалася, а Роман ніколи не турбувався про мене. Тоді я зібрала свої речі і вирішила провчити його: пішла з дому. Зізнаюся, що розлучатися я не хотіла, думала чоловік тиждень сам поживе і стане мені телефонувати, вибачатися, проситиме, щоб я повернулася, адже 7 років разом у шлюбі жили. Та Роман зробив по-своєму

Зараз дуже хочу розповісти вам про свою непросту ситуацію, яка склалася у мене з чоловіком, адже сама заплуталася. Ми жили в шлюбі майже 7 років, і весь цей час жила …

Поділись з друзями...
Мені здавалося, що ми з чоловіком дуже погано живемо: я для нього робила все, старалася, а Роман ніколи не турбувався про мене. Тоді я зібрала свої речі і вирішила провчити його: пішла з дому. Зізнаюся, що розлучатися я не хотіла, думала чоловік тиждень сам поживе і стане мені телефонувати, вибачатися, проситиме, щоб я повернулася, адже 7 років разом у шлюбі жили. Та Роман зробив по-своєму Read More

І ось настав довгоочікуваний день. В ресторані зібралася вся наша велика родина. Моя мама стояла в центрі великої, просторої зали. Вона все ще сподівалася, що отримає від нас омріяний дорогоцінний подарунок. І коли ми вийняли з пакета гарний набір постільної білизни, моя мама змінилася в обличчі. В той вечір вона не промовила до нас більше ні слова. На наступний день зранку нас розбудив телефонний дзвінок. Мама плакала в слухавку, казала, що такого вона від нас не сподівалася – ми ж так принизили її своїм подарунком

У моєї мами скоро ювілей, шістдесят років. До цієї дати мама готувалася грунтовно, склала список гостей і не забула скласти список бажаних подарунків. Зазвичай вона хотіла того, що ми могли …

Поділись з друзями...
І ось настав довгоочікуваний день. В ресторані зібралася вся наша велика родина. Моя мама стояла в центрі великої, просторої зали. Вона все ще сподівалася, що отримає від нас омріяний дорогоцінний подарунок. І коли ми вийняли з пакета гарний набір постільної білизни, моя мама змінилася в обличчі. В той вечір вона не промовила до нас більше ні слова. На наступний день зранку нас розбудив телефонний дзвінок. Мама плакала в слухавку, казала, що такого вона від нас не сподівалася – ми ж так принизили її своїм подарунком Read More

Тиждень після весілля повернулася Світлана з своїми речами додому. – Прости, мамо, але я зрозуміла – це точно не мій чоловік! – повідомила дочка. – І це моє остаточне рішення. Як я не просила її одуматися, як не благала – нічого не допомагало. Вона твердо вирішила, що жити з Борисом не буде. Тут мені зателефонувала сваха, почала сваритися, що це моя Світлана таке собі дозволяє – так принижувати її сина

Коли моя єдина донька розійшлася з своїм хлопцем, я бачила, як вона страждає. Тому вирішила їй трохи допомогти. У моєї доброї подруги є син, дуже хороша людина. Та й моя …

Поділись з друзями...
Тиждень після весілля повернулася Світлана з своїми речами додому. – Прости, мамо, але я зрозуміла – це точно не мій чоловік! – повідомила дочка. – І це моє остаточне рішення. Як я не просила її одуматися, як не благала – нічого не допомагало. Вона твердо вирішила, що жити з Борисом не буде. Тут мені зателефонувала сваха, почала сваритися, що це моя Світлана таке собі дозволяє – так принижувати її сина Read More