Артем з Інною жили в столиці, а старенька мати дружини жила далеко в маленькому селі. Подружжя не хотіло жити з старенькою, вони вважали за краще їздити допомагати до неї в село. Та коли й це набридло, зять знайшов вдале рішення. Інна, в передчутті майбутньої свободи від матері, прийшла до неї в піднесеному настрої і повідомила, що тепер у матері буде новий будинок, де живуть такі ж старенькі, що їй там буде весело, буде з ким потеревенити. Жінка заплакала, але не перечила. А вранці щасливі зять з донькою посадили її в машину

Артем з Інною жили звичайним життям. В них є син Тимофій, якому виповнилось шість років. Живуть вони в трикімнатній квартирі, батьки працюють, хлопчик ходить в садочок, але наступного року піде …

Поділись з друзями...
Артем з Інною жили в столиці, а старенька мати дружини жила далеко в маленькому селі. Подружжя не хотіло жити з старенькою, вони вважали за краще їздити допомагати до неї в село. Та коли й це набридло, зять знайшов вдале рішення. Інна, в передчутті майбутньої свободи від матері, прийшла до неї в піднесеному настрої і повідомила, що тепер у матері буде новий будинок, де живуть такі ж старенькі, що їй там буде весело, буде з ким потеревенити. Жінка заплакала, але не перечила. А вранці щасливі зять з донькою посадили її в машину Read More

Лежав в окремій палаті, вередував, вимагаючи постійної уваги Світлани. Тішився тим, як вона хвилюється. Думав про нього турбується. Але одного разу, коли дружина була впевнена, що він міцно спить, почув, як Світлана шепотіла в трубку: “Я теж дуже скучила. Він як дитина став, розумієш? Так, постараюся. І я. Цьом”

У дверному замку повернувся ключ. Це нашкодившою кішкою повернулася дружина. Станіслав Андрійович, який лежав на дивані, забувши про ниття в нозі, швидко відвернувся до стіни. І все одно “побачив,” як …

Поділись з друзями...
Лежав в окремій палаті, вередував, вимагаючи постійної уваги Світлани. Тішився тим, як вона хвилюється. Думав про нього турбується. Але одного разу, коли дружина була впевнена, що він міцно спить, почув, як Світлана шепотіла в трубку: “Я теж дуже скучила. Він як дитина став, розумієш? Так, постараюся. І я. Цьом” Read More

За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля я не могла, тому що занадто багато гостей було запрошено і не хотілося, щоб всі дізналися про те, що трапилося. І тепер я не знаю, що робити – розлучатися чи жити з ним далі

За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля …

Поділись з друзями...
За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля я не могла, тому що занадто багато гостей було запрошено і не хотілося, щоб всі дізналися про те, що трапилося. І тепер я не знаю, що робити – розлучатися чи жити з ним далі Read More

Мені 29 років, приваблива, вільна жінка. живу сама, батьки приїздять у гості іноді. Попросила якось сусіда про чоловічу допомогу – кран полагодити у ванній. І стався у нас роман. Випадково дізналася його дружина. Одного вечора до мене зателефонували з його телефону. Дзвонила його дружина і дуже ввічливо запитала. Зараз я не можу вийти з квартири

Мені 29 років, приваблива, вільна жінка. живу сама, батьки приїздять у гості іноді. Навпроти моєї квартири живе чоловік, з яким ми познайомилися. Високий, симпатичний, на 15 років старший за мене, …

Поділись з друзями...
Мені 29 років, приваблива, вільна жінка. живу сама, батьки приїздять у гості іноді. Попросила якось сусіда про чоловічу допомогу – кран полагодити у ванній. І стався у нас роман. Випадково дізналася його дружина. Одного вечора до мене зателефонували з його телефону. Дзвонила його дружина і дуже ввічливо запитала. Зараз я не можу вийти з квартири Read More

Матері не стало вранці, але Тетяна не спішила повідомляти про це сестрі. Разом з чоловіком нишпорили в маминій кімнаті, переховували те, що вона придбала для Ані – гроші, золоті сережки, ланцюжок з хрестиком онуку, вишиті бісером сорочки, доріжки, весільний рушник, американські хустки. Заховала у стодолі навіть швейну машинку, яку Аня купила мамі за свою першу зарплату. Нічим Тетяна з сестрою не поділилася

Уже кілька ночей снилася мені моя подруга Леся, яка ще у юних роках відійшла у вічність. На серці було якось неспокійно: чому вона раптом нагадала про себе? Чи не тому, …

Поділись з друзями...
Матері не стало вранці, але Тетяна не спішила повідомляти про це сестрі. Разом з чоловіком нишпорили в маминій кімнаті, переховували те, що вона придбала для Ані – гроші, золоті сережки, ланцюжок з хрестиком онуку, вишиті бісером сорочки, доріжки, весільний рушник, американські хустки. Заховала у стодолі навіть швейну машинку, яку Аня купила мамі за свою першу зарплату. Нічим Тетяна з сестрою не поділилася Read More

Ми з Колею будували неймовірні плани. Я уявляла, як наше диво з рожевими щічками сопе в ліжечку, а я, наче мадонна, схиляюся над нею. Я поспішно говорила: «Давай пельменьок зваримо». Чоловік зітхав. Та ще іноді згадував, які я раніше готувала борщі, м’ясні запіканки і сирники. Одного зовсім не прекрасного дня я обурилася: «Чим ти незадоволений? Тобі смакоту подавай?». Коля, не підвищуючи голос, спокійно сказав те, що мене здивувало

Ми з чоловіком ми завжди вели активнн, насичене життя, але при цьому мріяли про дитину, тож коли я повідомила радісну новину – я в положенні! –  в нашій родині було …

Поділись з друзями...
Ми з Колею будували неймовірні плани. Я уявляла, як наше диво з рожевими щічками сопе в ліжечку, а я, наче мадонна, схиляюся над нею. Я поспішно говорила: «Давай пельменьок зваримо». Чоловік зітхав. Та ще іноді згадував, які я раніше готувала борщі, м’ясні запіканки і сирники. Одного зовсім не прекрасного дня я обурилася: «Чим ти незадоволений? Тобі смакоту подавай?». Коля, не підвищуючи голос, спокійно сказав те, що мене здивувало Read More

Коли мама чоловіка nотраnuла в стаці0нар, я старанно готувала їжу, і в контейнерах, щоб було ще тепленьке, і везла їй. Але Ларисі Петрівні все не подобалося: то ледве тепле, то вона зовсім не те хотіла, то солі мало. Я вважала своїм обов’язком їй допомагати, поки сама не опинилася в подібній ситуації, але до мене ніхто не прийшов

– Це ж не мало, три роки ми разом прожили, – каже Галина, – були плани, мрії, було багато чого. Вже я не кажу про те, як непросто було мені …

Поділись з друзями...
Коли мама чоловіка nотраnuла в стаці0нар, я старанно готувала їжу, і в контейнерах, щоб було ще тепленьке, і везла їй. Але Ларисі Петрівні все не подобалося: то ледве тепле, то вона зовсім не те хотіла, то солі мало. Я вважала своїм обов’язком їй допомагати, поки сама не опинилася в подібній ситуації, але до мене ніхто не прийшов Read More