Слава Герою!
– Мамо, я молився перед боєм. Образок тримав двома руками.
Очі закривав не раз Героям з Богом розмовляючи думками
– Боже, чи тобі не видно з неба?! Он лежить Роман, Тарас, Микола. Побратими йдуть щодня до тебе. Подивися – цвинтарі довкола…
Бій останній.
Смерть сказала:
– Час!!!
Душа прощалась з тілом в ту хвилину.
– Левко, Назаре, я іду
до вас.
Мама, у Львові, закричала:
– Сину!!!!..
……………………………………
Трембіти плакали, коли його ховали. Орли кричали, шуміли Карпати. Душі вояк УПА із могил встали, онука в Царство Боже проводжати.
Написана війною його доля. Рано ще в 23 у домовину. Сенів Андрій віддав життя за волю, за славу й честь. За рідну Україну…
Сам Бог зустрів його в воротах раю. Ангел сумний в скорботі нахилився. Туди рабів ніколи не пускають, а він життям за Перемогу розплатився…
Люди, подивіться в
його очі!
За чисту душу помоліться Богу.
Він з того світу всім сказати хоче:
– Не зрадьте нас!
Здобудьте Перемогу!
…………………………………….
Мамо…
Посадіть на могилі калину.
Я соловейком буду прилітає.
Вас любив і рідну Україну.
Не міг я поміж вами вибирати…
Слава Герою!
автор Соломія Українець