“Все буде добре, Україна обов’язково переможе!” Так писав він з уже заблокованого Маріуполя. Борячись за Україну в складі «Азову», яким ще в дитинстві захоплювався й про який мріяв.
ВОЛОДИМИР КРИЖАНІВСЬКИЙ
підписав контракт із Національною гвардією України
у 2018-му в Миколаєві, став до лав “Азову” на початку 2019-го.
Влітку брав участь у боях на Світлодарській дузі. Тоді ж «Естет» остаточно вирішив
пов’язати своє життя з військом.
У лютому 2022 року Володимир був у відпустці й повернувся з неї достроково до вогненного Маріуполя.
Свій останній бій він прийняв 3 квітня 2022 року на правому березі міста Марії біля Маріупольського летовища разом з двома побратимами.
Востаннє рідні почули Володимира 24 березня. Потім почали розшукувати його через побратимів. Спочатку дізналися, що він зник безвісти й пів року жили надією.
Потім Володю, похованого в Дніпрі як невідомого Захисника України,
впізнали по татуюваннях. Щоб ідентифікувати довелося робити ДНК-експертизу.
Лише у жовтні 2022 року вдалося перепоховати його у рідному селі.
Його товариші по зброї згадують Володю як професіонала, спокійну, виважену в критичних ситуаціях людину. «Навіть коли було дуже складно, у Вови ніколи не з’являлися думки, щоб відступити, залишити позиції. Він був переконаний, що треба стояти до кінця, бо щиро вірив у нашу перемогу”, – розповідає про “Естета” його побратим з НГУ Едуард.
“Бог на нашій стороні…” Ці Володині слова з палаючого міста Марії
актуальні для нас і сьогодні.
З вірою в серці і пам’яттю про Героїв торуємо шлях до волі.
