Моя дружина працює вчителем у звичайній школі. Одного разу її попросили підмінити колегу – провести урок української мови в дев’ятому класі. Саме цей клас мав славу найбешкетнішого. І Марія Богданівна про це чудово знала і до всього була готова.
Звичним рухом відчинила двері до класу, привіталася і вловила між привітанням смішок, що мало означати – сюрприз не забариться.
Наблизилася до столу – і ось він. На столі лежав презерватив. Клас, затамувавши подих, чекав на її реакцію. Чекали, що вчителька вибухне криком. Таким чином урок буде зірвано. Однак, Марія Богданівна не розгубилася. Спокійно поклала на стіл журнал і інші матеріали, необхідні для уроку. Опісля взяла в руки презерватив і запитала:
-Діти, скажіть, що за предмет в мене в руках?
Клас, очевидно, не очікував такого повороту, тому мовчки спостерігав за вчителькою.
-Ще раз питаю: назвіть, що в мене в руках?
Хтось хіхікнув, але відповіді не було.
-Невже батьки не ознайомили вас з питанням сексу, і ви досі не знаєте навіщо така річ? Як нею користуватися?
-Ні… не знаємо, – клас уже вступив у гру.
-Гаразд. Тоді зізнайтеся, хто знає? Ну ж бо, сміливці! Немає таких? Тоді будемо за журнальним списком. Треба назвати як ця річ називається, розповісти про її призначення і можна навіть показати, як це виглядає на практиці. Хлопці, це стосується вас…
Сміх знову стих.
-Мета нашого уроку – це навчити навичкам користуватися подібним винаходом людства, – продовжувала вчителька. – Отож, сміливіше. Нема бажаючих. Гаразд!
Діти аж ніяк не очікували на такий поворот подій. Для розумників виклик було зроблено. І в класі запанувала повна тиша.
Однак вчителька увійшла в роль. Вона не могла закінчити урок, не захистивши себе від глуму, на який її хотів виставити клас.
– Оскільки тема поточного уроку є іншою, доручаю першим двом учням зі списку дізнатися все про цю річ у своїх батьків і на наступному уроці розповісти всьому класу, – завершила Марія Богданівна.