Російські танки і БТРи, які перебувають на Донбасі, нібито “заправляють” народні депутати від “Опозиційної платформи – За життя”.
Таку заяву в п’ятницю, 2 квітня, в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера” зробив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов. Він уточнив, що це відбувається через Новошахтинський завод, який розташований у Ростовській області Росії.
“Для того, щоб на Донбасі перестали вбивати, треба зробити дуже просту річ. Щоб Росія забрала своє майно і залишила території Донецької і Луганської області. Забрала свої танки, свої БТР, які заправляють члени вашої фракції через Новошахтинський завод, і пішла геть з України”, – сказав Данілов звертаючись до співголови ОПЗЖ Юрія Бойка.
Той відповів Данілову, що українська військова техніка з 2014 року заправляється дизельним паливом із Росії.
“Весь час українська військова техніка заправляється з Росії. Ви що, не знали? Це відбувається всю війну, з 2014 року”, – сказав Бойко.
Він пояснив, що російська нафта надходить на білоруські нафтопереробні заводи, а вже готове паливо звідти – до України.
Водночас щодо нардепів, які “заправляють” російську техніку, Бойко відповів, що нічого не знає, а якщо такі і є, то нехай правоохоронні органи проводять розслідування.
Секретар РНБО парирував, що йому відомо про те, що Бойко – фахівець у нафтогазовій галузі.
Відзначимо, що в Україні, найімовірніше, народилася нова політична зірка. Це грубий, прямолінійний 58-річний колишній ветеринар, який вдягається у костюми, що на ньому не сидять, і майже не посміхається. Проте протягом останніх двох місяців Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, став найбільш палким голосом реформ та справедливості, пише експерт «Атлантичної ради» США Адріан Каратницький.
Майже кожного тижня Данілов бере участь у високорейтинговому ток-шоу, де говорить про олігархів у країні, незаконну приватизацію, махінації російської «п’ятої колони» в Україні та «зрадницькі» голосування у парламентах минулих скликань.
Він також підживлює свої появи у ЗМІ за допомогою ширших коментарів, як тоді, коли він, наприклад, закликав студентів та викладачів не голосувати за кандидатуру дискредитованого колишнього спікера парламенту Володимира Литвина на посаду ректора Київського національного університету або коли нещодавно висловив думку, що англійська повинна замінити російську як другу мову в Україні.
Вплив Данілова виходить безпосередньо з рішення Зеленського спробувати оживити Раду нацбезпеки, щоб розв’язати низку чутливих питань, що трактуються як загроза національній безпеці.
Критики запевняють, що щотижневі оголошення про санкції та президентські укази – це ретельно зрежисовані піар-кампанії. Якщо такий темп зачахне, критики доведуть свою правоту. Однак, якщо все продовжиться у тому ж темпі, такі санкції загалом можуть стати інструментом системних змін у корумпованих законодавчій та економічній системах країни.
Команда юристів Данілова та президента Зеленського потім приступила до розробки критеріїв для поширення санкційних заходів, які раніше застосовувалися проти іноземців, і на українців. Вони тепер поширюються на українських фізичних та юридичних осіб, якщо вони економічно взаємодіють із терористичними угрупованнями, звинувачені у держзраді або якщо взяли іноземне громадянство (як у випадку з Януковичем та його союзниками).