Ольга мала лише одну доньку, тому присвятила їй усе своє життя. Донечку назвала Світланкою, а якою мала була красунею — словами не описати.
Жінка, як і всі матусі, мріяла про успішне заміжжя доньки, проте Світлана підвела сподівання мами та привела знайомитися Тараса — нічим не примітний хлопчина.
Через це Ольга Василівна була проти того, аби її красуня Світлана виходила заміж за Тараса, бо той не гідний її, вона може і кращого собі знайти. Та донька була дуже впертою і завжди досягала того чого хотіла, цей випадок не виключення.
Тарас зі Світланою жили у маленькій тісній разом з Ольгою Василівною.
Минуло декілька тижнів і Ольга почала любити свого зятя, адже зрозуміла, що Тарас дуже хороший молодий чоловік і доньку її любить усім своїм серцем, але був недолік у ньому — дуже мало заробляє.
Минув рік такого сімейного життя і Тарас просто пішов від них, навіть нічого не пояснював. Донька пояснила матері, що Тарас зраджував їй, а та зараз дуже хвилюється, погано себе почуває.
Та Ольга Василівна сподівалася, що її донька розпочне інше життя і знайде собі достойного чоловіка, аби вона знала що може трапитися.
Світла все частіше не приходила додому, або приходила напідпитку, навіть могла вдарити свою рідну маму, бо щось їй не сподобалося. Дівчина наче здуріла — пропивала всі гроші й не хотіла ходити на роботу, а Ольга бідкалася як воно має бути далі.
Так тривало цілих 8 років. Світла вже не така красуня, як раніше та й алкоголь, інші шкідливі звички жінку не прикрашають, а навпаки випивають її красу. Як Ольга Василівна не старалася вмовити вою дочку схаменутися і жити нормально, без цих застіль та не зрозумілих чоловіків, а в результаті…
Світлана вигнала свою матір на вулицю! Забрала у Ольги ключі й з криками та глузливими словами виперла о 3 ночі на вулицю.
Ольга дякувала Богу за те, що зараз літо і вона так не змерзне. Всю ніч старенька жінка просиділа на лавочці біля під’їзду, а на ранок вирішила піти у парку, там не витримала і почала гірко плакати.
Тихенько до неї підійшла молода жінка із малюком у візочку і запитала чим може допомогти. Ольга Василівна не могла терпіти й розповіла усю історію, яка вже триває 8 років.
Тетяна, саме так звати молоду жінку, заспокоїла Ольгу Василівну і сказала, що з радістю та гостинністю прийме жінку до себе додому. Як виявилося, Тетянка ніколи не мала батьків, виросла в інтернаті й точно знає яка це цінність мати рідних людей порід, та ще й Ольга може допомагати їй з малюком.
Ольга так зраділа від слів Тетяни, що відразу погодилася на пропозицію, але і виходу іншого не було, адже залишилася без жодної копійчини.
Тільки старша жінка переступила поріг нової оселі, одразу впізнала чоловіка Тетяни — це був Тарас, колишній чоловік її рідної доньки Світлани.
Їй здавалося, що Тарас вижене її зі свого дому, адже знав, що та його недолюблювала і була проти шлюбу.
Та чоловік, навпаки, з радістю прийняв жінку, запропонував одразу поїсти, прийняти душ, навіть зранку не відпустив з квартири й запропонував залишитися у них назавжди.
Тарас розповів, що сам він із дитбудинку, тому не знає своєї родини і його Тетяна теж, тому це велика честь і приємність мати вдома хоч і названу, а все ж маму.
-Якщо ви не проти стати бабусею моєї дитини та мені мамою, то я буду дуже радий молитися за ваше здоров’я! — сказав Тарас до Ольги.
Також, Тарас розповів про те, що Світланка йому постійно зраджувала, і що постійно з іншими чоловіками. Він того терпіти не хотів і пішов від неї.
Ольга Василівна так зраділа, що розплакалася бо багато чого зрозуміла вже зовсім старенькою.
Ось так у житті трапляється. Зовсім чужі люди стають набагато ближчими, ніж ті, в кого ти вклала все своє життя, силу та мрії.
Так і живуть вони у чотирьох: Тетяна, Тарас, їхня дитинка і бабуся Оля, а Світлана навіть і не пробувала шукати свою матір.
А ви змогли б так вчинити як Тетяна?