Син мій вдало одружився. Так, дуже вдало. Моя невістка, хоча родом з села, але дуже розумна жінка, а що вже господиня чудова, то й казати годі.
Оксана просто чудова людина. Вміє все: готує смачно, одягається теж не гірше городських панянок, а мама яка пречудова, так гарно за онуком моїм доглядає.
Вона мені сподобалася відразу, як тільки я її побачила: скромна, красива, ввічлива та розумна.
Я живу поруч з дітьми і в той день збиралася до них в гості, посидіти з онуком. Йшла від зупинки і побачила свого сина з незнайомою жінкою біля кафе. Він так мило посміхався, вручив їй квіти і я зрозуміла в чому справа.
Прийшовши до сина додому, я зустріла усміхнену і радісну невістку, внук тягнув до мене рученята по гостинець. Оксана пригостила мене смачним обідом, зробила чай і сказала, що в них гарні новини, чоловікові обіцяють збільшити зарплату, але він тепер частіше буде їздити у відрядження.
Не дочекавшись свого сина, я пішла додому, нічого не сказавши Оксані.
А вдома сіла і засмутилася, навіть не знаю що тепер робити, бо якщо Оксана дізнається, то піде від мого сина, а він такої дружини не знайде ніколи. Але й приховувати від Оксани я не можу вчинок сина, бо люблю її, як свою власну дитину.
Фото ілюстративне – gordonua.