Депутат нацзб0рів Білорусії Марія Василевич відвідала в лікарні швидкої доп0моги п0страждалих в х0ді акцій пр0тесту. Колишня м0дель і “Міс Білорусь” вибачилася перед ними за дії влади.
Повідомляє korupciya.com
Варто відзначити, що дівчину називають улюбленою красунею президента, а деякі ЗМІ, такі як Діалог.юа, Співрозмовник ру, Шовбіз.лайф.ру і зовсім охрестили її коханкою Олександра Лукашенка, хоча дівчина ці чутки і заперечує.
Як повідомляє видання “Підйом” з посиланням на “Нашу Нiву”, жінка хотіла дізнатися, за яких обставин потерпілі отримали травми, і як поводилися представники силових структур, з перших вуст. Вона додала, що Білорусії тепер потрібно “зробити все можливе, щоб цього більше ніколи не повторилося”.
“Як представник державної влади – хоча у мене, може, і немає на це повноважень – я вибачилася перед людьми за їх травми”, – зізналася вона. За її словами, з людської точки зору їй “дуже-дуже шкода.”
Раніше Василевич багаторазово з’являлася на публіці разом з Олександром Лукашенко, їй навіть приписували роман з уже невизнаним президентом Білорусі.
При цьому, коли почалися акції протесту, Марія закликала “тих, хто чинить жорстокість і насильство до беззахисних”, пригнічуючи заворушення невдоволених політикою президента Білорусії, і тих, хто провокує, зупинити агресію.
Також, варто відзначити, що відвернувся від президента і лікар президентського корпусу.
Олексій Петкевич – лікар-ендоскопіст, десять років він пропрацював в Республіканському клінічному медичному центрі Управління справами президента. Він написав заяву на звільнення.
На сьогодні він уже безробітний і практично бездомний: протягом трьох днів він повинен звільнити службову квартиру в Мінську.
Я написав заяву за власною ініціативою. Ми з дружиною і сином – боялися відпускати його одного, хлопець з гарячою головою, дуже любить свою країну – були в парку Павлова в ту ніч (11 серпня), але встигли втекти, поки його не оточили і не закидали світлошумовими гранатами. Хто не встиг, тому мало не здалося. Перед цим я спілкувався з людьми, які були не згодні з результатами виборів. Вони ніякі не обкурені. Це звичайні люди – наші, білоруські. Вони хочуть змін. Ні у кого не було ні зброї, ні алкоголю.
Побачене на акції протесту лікаря потрясло. Але думки про звільнення з’явилися після того, як він поспілкувався з колегами – ті розповіли про травми, з якими людей госпіталізували після акцій протесту і знаходження в ЦИП на Окрестіна.
– Коли я побачив, що зробили з людьми, які були на Окрестіна, я пішов до головлікаря і подав заяву, яку мені підписали. Я лікар-хірург, я знаю, що таке поранення. Вивернутий гумовою кулею назовні «фарш» буде дуже довго гоїтися. Колеги розповідали, що деяким розривало черевну стінку. Вони зіткнулися з кровотечею черевної порожнини, важкими множинними поєднаними травмами, були вибиті очі. Це було якесь нашестя татаро-монголів? Або що?
Я лікар і категорично проти насильства! Як можна бити і бити, і бити, і бити, і бити? Пошкодження стегнової і підколінної артерії вважається тяжким тілесним. А при таких ударах вони можуть порватися. Удар в промежину – це взагалі за гранню. Дівчинці відбили груди. Травми фізичні заживуть, але що у них буде з психікою? А скількох ми ще не бачили і не побачимо? Що цим побиттям хотіли довести? Що так люблять свій народ?
Олексій Петкевич вважає, що ті, хто вийшов з ЦИП на Окрестіна, міцні люди.
Я пішов і не шкодую. Спочатку були сумніви: начебто платять гроші, скоро їх не буде, доведеться шукати роботу, можливо, мені випишуть вовчий квиток. Пішов – посипалися дзвінки з Росії, Польщі, навіть з США однокурсники дзвонили. Але їхати я не хочу: Білорусь – моя Батьківщина. Я вдячний Ірині Абельській за те, що десять років тому вона мені допомогла з роботою і підтримувала. Ми реально робили операції, які ніхто інший в Білорусі не робив.
Я був відомчим лікарем. Думаю, зі мною будуть обходитися жорсткіше, ніж зі звичайними лікарями. Репресій я дійсно боюся. Можливо, доведеться виїхати, хоча я цього не хочу. Підозрюю, що зараз мене будуть обливати брудом, робити з мене психопата і неврівноваженого. Але мені вже все одно.