Про Сніжану Єгорову та аборти на Майдані.
Читаючи кілотонни коментів під зведеннями з фронтів у Білорусі, дійшла висновку, що ватний світогляд – це не про орієнтацію на Росію, не про антизахідні погляди, не про ностальгію за Радянським союзом.
Ватник – категорія моральна. Незалежно від політичних поглядів, нормальна людина не може спостерігати за подіями в Білорусі без співчуття.
Ватник – зашуганий радянський пристосуванець, спроможний виправдати будь-яке скотство сильнішого – дивиться на фальсифікацію виборів та побиття людей в сусідній країні і паралельно вигадує стоп‘ятсот конспірологічних теорій, які дозволяють не вірити власним очам. Радянський союз виховав велику кількість порядних розумних людей з міцним внутрішнім стрижнем, але він виховав і гомосовєтікуса, який писав доноси, служив у СМЕРШі, прогинався, мовчав про важливе, вічно озирався заради міфічної стабільності і пломбіру за 20 копійок. А насправді заради просто виживання.
Зараз саме цей тип людини виправдовує побиття, згвалтування чоловіків, обрізання волосся жінкам. Його зовсім не бентежить, що просто навіть психічно здорова істота цього ніколи не виправдає.
Тому Сніжана Єгорова і плете про аборти в наметах. Їхні уявлення про поведінку сильного базуються на реальних моделях з життя. На тому, як поводяться власть імущі в ОРДЛО, як поводилися більшовики в часи репресій, зрештою, як поводилися поміщики в царській Росії – вся російська класика про безпощадну абсурдну тупу жорстокість сильного проти слабкого.
Зараз генетичну пам‘ять гомосовєтікуса дбайливо береже російське федеральне телебачення – воно вкладає йому в голову нові й нові факти, чутки, наративи, теорії, емоції. І поки останній вихований російським телебаченням не помре, нездоланною буде економічна й моральна руїна на території всього пострадянського простору.