Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то обов’язково свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину.
Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку.
Товчене листя з верби кладуть на рани, а горілку, настояну на її листі, п’ють проти шлункових захворувань.
У Вербну неділю батьки читають особливу молитву, аби захистити дітей від лиха:
“Всемогутній Боже! Вручаю своїх дітей Твоїй могучій опіці й охороні! Охорони їх, Господи, від усього, що може нанести шкоду їх здоров’ю, або наразити їх на нeбезпеку смepті. Але, передовсім, молю Тебе, найліпший Отче, охорони їх від нeбeзпек, що загpoжують їх дyші.
Відвертай, Боже, своєю всемогучою рукою від моїх дітей усе те, що може мати лихий вплив на їх невинне серце, або статися для них нагодою до злого. Охорони, Боже, моїх діточок від гріха! Пoшли, молю Тебе, своїх святих Ангелів, щоб стерегли їх на дорозі життя.
Всемогутній Боже й Отче, переведи щасливо моїх дітей через усі земні нeбeзпеки та бурі й дай, щоб вони дійшли щасливо до пристані спасіння. Амінь.”