Один хлопець, учень в одинадцятому класі, на повноліття отримав від своєї матері подарунок – шість тисяч гривень готівкою і дорожню сумку. Мати заявила, що син з завтрашнього дня повинен відбути з їх загального житла і почати самостійне життя.
Юнак здивувався: «куди йти?».
Мати не сильно йому допомогла відповіддю: «куди завгодно, тобі вирішувати». Я, мовляв, виконала всі зобов’язання перед тобою – зростила, вигодувала, борг сповна віддала. Все, мій милий, тепер тобі вісімнадцять, дбай про себе сам. Ворогові і то не побажаєш стільки часу животіти в турботах – це ж кaтoргo була і все за те, що в молодості по дурості народила. Квартиру ось практично продала, їду я далеко, повертатися тобі буде нікуди – заводи своє житло.
Інформація надійшла в школу, класний керівник і директор школи звернулися за юридичною консультацією.
Так там роз’яснили, що допомогти бідоласі не можна, він уже повнолітній і не потребує опіки.
Звичайно, мати його не дуже хороша людина, ось тільки діяла вона в рамках закону. І квартира була у неї у власності ще до народження дитини, тому він на неї претендувати не міг.
На щастя, хлопець був не з тих що легко здається. Закінчивши школу, він вступив до військового навчального закладу, де отримав повне забезпечення і оселився в казармі.
джерело http://bbcccnn.org/
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!