Орлиця відламує гілочку, бере її в дзьоб, дуже високо злітає і кружляє. Коли злітаються орли, вона кидає гілку й уважно дивитться, який орел підхопить її в повітрі, принесе і передасть із дзьоба в дзьоб.
Орлиця бере цю гілку і знову кидає вниз, самець знов її ловить і приносить їй, а вона знову кидає. І так повторюється багато-багато разів. Якщо орел кожного разу підхоплює її, то самка обирає його для продовження роду.
Повідомляє Сім’я і дім
Потім вони високо в скелях в’ють гніздо. Птахи видирають із себе пух і пір’я і вистилають ним гніздо, роблять його м’яким і теплим. У нього орлиця відкладає яйця, потім вони висиджують пташенят.
Коли з’являються орлята (а вони приходять у цей світ голими і немічними), батьки прикривають їх своїм тілом, поки вони не зміцніють. Затуляють крилами від дощу і палючого сонця, носять їм їжу. У пташенят починає рости пір’я, міцніють крила і хвіст. Тоді батьки бачать, що вже пора.
Тато сідає на край гнізда і починає бити по ньому крилами: б’є, трясе це гніздо. Для чого? Для того, щоб вибити все пір’я і пух, щоб залишився лише жорсткий каркас з гілок, який на самому початку вони сплели й склали. А пташенята сидять в цьому витрушеному гнізді, їм незручно, жорстко, і вони не розуміють, що ж сталося: адже матуся і татко були раніше такі ласкаві й дбайливі.
Матуся в цей час летить кудись, ловить рибку та сідає десь метрів за п’ять від гнізда, щоб пташенята бачили. Потім на очах у своїх пташенят починає цю рибу потихеньку їсти.
Пташенята сидять у гнізді, кричать, пищать, не розуміють, що ж сталося, адже раніше все було по-іншому. Матуся з татом їх годували, поїли, а тепер все зникло: гніздо стало жорстке, пір’я і пуху вже немає, і ще батьки самі рибу їдять, а їм не дають.
Їсти хочеться, отже, треба вибиратися з гнізда. І тоді пташенята починають робити рухи, які вони ніколи раніше не робили. Пташенята починають повзти з гнізда і опиняються на стрімкій кручі.
Пташеня зривається з цього схилу, а потім летить у прірву. І тут тато (той, який ловив колись гілочки) стрімголов кидається вниз і ловить собі на спину це пташенятко, не давши йому розбитися. І потім, на спині, він піднімає його знову в незручне гніздо, знову на скелю, і все починається спочатку. Ці пташенята падають, а батько їх ловить.
У орлів жодне пташеня не розбивається!
І ось в якійсь з моментів падіння орлятко починає розправляти на вітрі свої крила і пробує летіти. Так орли вчать своїх пташенят. І як тільки пташеня починає літати саме, батьки беруть його з собою і показують місця, де водиться риба.
Це дуже хороший приклад того, як нам потрібно виховувати своїх дітей духовно і фізично. Як важливо не перетримати їх в тепленькому гніздечку! Як важливо не перегодувати їх рибкою, коли вони й самі вже можуть її ловити! Але з якою турботою ми повинні навчити їх літати, присвячуючи цьому свої сили, і свій час, і мудрість, і уміння!