Місія Міжнародного валютного фонду прибула до України і вже розпочала свою роботу. Що це означає і для чого Україні потрібна співпраця з МВФ – розбирались журналісти 24 каналу.
Місія МВФ вже працювала в Україні у травні 2019 року, проте поїхала без рекомендацій щодо виділення чергового траншу. Глава місії МВФ заявив про її готовність повернутися до Києва після парламентських виборів і формування нового уряду. Тепер цей момент настав.
Навіщо місія МВФ приїхала в Україну?
Поговорити про подальшу співпрацю.
Чергова програма кредитування Міжнародного валютного фонду для України stand-by була затверджена наприкінці 2018 року та розрахована на 14 місяців. Вона передбачала виділення трьох траншів. Перший і поки що єдиний транш від МВФ за цією програмою Україна отримала 21 грудня 2018 року.
На відміну від розширеного фінансування, яке зазвичай надається країнам, що потребують термінової допомоги під час кризи, stand-by розрахована на країни, економіка яких є стабільною і зростає, але потребує підтримки у певних питаннях.
Про що будуть домовлятись?
Про нову угоду. Метою переговорів, які триватимуть до 24 вересня, є укладання так званої staff agreement – попередньої угоди з ключовими параметрами майбутньої програми з фондом.
За прогнозами НБУ, підписання угоди про нову програму розширеного фінансування з МВФ можна досягти до кінця цього року. Вона розрахована на термін 3 – 4 роки обсягом 5-10 мільярдів доларів. Це дозволить до січня отримати перший транш у розмірі близько 2 мільярдів доларів.
Чому Україна має брати гроші у МВФ?
Тому що Україні потрібні гроші. 2019 рік – один із найгірших із точки зору погашення зобов’язань уряду, зокрема, перед міжнародними кредиторами. До кінця року Україна має сплатити близько 4,6 мільярда доларів, із яких 1,7 мільярда доларів – у вересні. Крім того, є ще відсотки – це теж чимала сума, яка наближається до мільярда. Без сторонньої допомоги країні буде дуже складно.
У МВФ гроші можна позичити на найбільш вигідних умовах, бонусом отримавши також реформи, які допоможуть економіці краще працювати. Це – якщо коротко і спрощено.
Щоб перестати бути міжнародним боржником – Україні треба ростити економіку. А для цього, як свого часу пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова, потрібні: роздержавлення держактивів, зменшення державної частки в банківському секторі до менше 25%, активна приватизація і вихід держави з більшості компаній, в яких вона не повинна брати участь, які не стратегічні. І зняття мораторію і запровадження ринку землі. Ну, і ключове – судова реформа. Поки всього цього у нас нема – без підтримки МВФ нам буде складно.
Що потрібно, аби отримати кредит МВФ?
Показати, що політика у країні стабільна, а управління – ефективне.
Щодо конкретних кроків, аби отримати гроші від МВФ, на які так розраховує НБУ, у майбутньому потрібно:
- капітально перезавантажити суди;
- забезпечити, аби силовики й фіскали не втручалися в роботу бізнесу;
- запустити ринок землі та продати великі держпідприємства;
- не відмовлятися від політики ринкових тарифів на газ та електроенергію.
Чому МВФ дає гроші на резерви НБУ, а не на конкретні корисні речі?
Тому що для конкретних корисних речей, типу пітримки малого та середнього бізнесу, є інші міжнародні фінансові установи. Кредити МВФ працюють інакше.
Дивіться відео, як працюють транші МВФ:
МВФ не займається кредитуванням окремих проектів. МВФ дає гроші, аби тимчасово підтримати дефіцит платіжного балансу, коли держава витрачає іноземної валюти більше, ніж заробляє. Кредитами від МВФ Нацбанк “купує” час для своєї країни, щоб вона могла реалізувати ту політику, яка виправила би основні причини дефіциту платіжного балансу.
Чи обов’язково повертати кредити МВФ?
Всі кредити обов’язково повертати. Інакше економіка не працюватиме. Кредити від МВФ мають бути повернуті, щоб в майбутньому ці гроші могли направити для підтримки інших країн-членів, які зазнають економічних труднощів.
Чому МВФ так зважає на боротьбу з корупцією?
У корумпованих країнах економіка не працює, і їм нема чим повертати позичене. Дослідження МВФ показують, що системна корупція призводить до зниження інвестицій, більшої нерівності та уповільнення економічного зростання країни. Будь-якої. України – у тому числі. Високий рівень корупції стримує економічний розвиток країни.
Читайте також: Покарання за незаконне збагачення: кому загрожує конфіскація і ув’язнення на 10 років
Корупція спотворює державні витрати. Більше витрачають на проекти, за які можна отримати “відкати”, замість того, щоб більше витрачати на охорону здоров’я та освіту, які мають позитивний економічний та соціальний вплив. Через те, що бідні люди більше покладаються на державні послуги, це все впливає на них і обмежує їхні економічні можливості.
Якщо уряд не може забезпечити бізнес-середовище, засноване на неупередженості та верховенстві права – шансів на економічне зростання мало. Там, де потрібні хабарі для інвестицій, корупція діє як “податок” на інвестиції. Якщо корупція перекинеться на регулювання та нагляд у фінансовому секторі, під загрозою може бути фінансова стабільність.
Хіба МВФ хвилює щось, крім повернення їхніх кредитів?
Гроші та ефективно працююча економіка тісно пов’язані. Тому метою програм підтримки МВФ є усунення економічних диспропорцій та викривлень. Які, зрештою, мають призвести до стабільного та сталого зростання.
Коли якась країна звертається до МВФ, Фонд аналізує ситуацію у цій країні та визначає, що є необхідним для розв’язання економічних проблем у цій країні. Цей набір кроків і реформ обговорюються з органами влади країни. Якщо сторони згодні щодо політики та реформ, і якщо країна бере на себе зобов’язання щодо їхньої реалізації – з’являється основа для програми, яка підтримується Фондом. Як, наприклад, поточна угода stand-by з Україною.
Умови програми повинні врегулювати раз і назавжди економічні дисбаланси та забезпечити економічну стабільність. Після цього – почнеться економічне зростання. Тоді країна буде мати гарну позицію для повернення кредиту МВФ.
Чи правда, що в МВФ радять всім країнам одне і те саме?
Неправда. Аналіз та рекомендації МВФ ґрунтуються на конкретній ситуації в кожній окремій країні. МВФ має багато різних типів програм, аби формулювати умови програми відповідно до конкретної ситуації у кожній окремій країні.
Управління незалежної оцінки МВФ дослідило 133 програми, які фінансуються Фондом. Всі вони відрізняються у масштабах фіскального регулювання у різних країнах. Близько третини цих країн мали за мету збільшення бюджетного дефіциту та витрат у відсотках до ВВП. Наприклад, низька інфляція дозволила гнучку монетарну політику в межах програми з Угорщиною 2008 року, тоді як висока інфляція в Україні вимагала більш жорсткої монетарної політики.
Програми МВФ також є гнучкими у реагуванні на зміни обставин. Наприклад, фіскальні цілі програми з Нікарагуа, підтриманої МВФ, були переглянуті у 2003-2004 роках, щоб забезпечити більш високі соціальні витрати та державні інвестиції. У Гондурасі тимчасове підвищення цін на паливо в 2005 році призвело до зміни програми, що дозволило отримати тимчасові субсидії на паливо та збільшити витрати на соціальний захист.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119/