Пробач кохана, ми не можемо бути разом, нам треба розлучитися, – говорив Костя своїй маленькій дівчинки і ненавидів себе за це, – мої батьки зібралися переїжджати в інше місто, це дуже далеко, майже дві тисячі кілометрів.
Але ж було, як в кіно, вони познайомилися, їй тільки тринадцятий минало, а йому п’ятнадцять, вони спочатку просто дружили, а потім майже не розлучалися, разом до школи, зі школи, довгих три роки. Батьки знали, і не перешкоджали їм, думали саме пройде, у кого в школі не було романів. Джерело
А тепер, все закінчилося, цей переїзд її Костика неминучий, і нічого не можна зробити. Аріна і Костя поклялися, що зустрінуться пізніше, не озвучуючи термінів, хто його знає, як буде далі, вони просто любили.
Аріна залишилася, він поїхав з батьками, щоб вступити в тому місті в інститут, а вона дала собі слово, як тільки, вона закінчить школу, і приїде до нього, а поки їм залишилися телефонні дзвінки і листи.
Ці два роки, вона вчилася і підробляла, щоб були гроші на перший час в чужому місті, там вона зможе і в інститут вступити, і взагалі, поруч з ним вона все зможе. Школа закінчилася, але несподівано і дуже серйозно зaxворіла мама, Аріна не могла її залишити, крім мами у неї нікого не було, тільки Костя, але він далеко, а мама тут і має потребу в ній.
Цілий рік Аріна боролася з маминою хвоpoбою, працювала день і ніч, щоб тільки купити необхідні лiки, звозити маму на прийом до чергового світила від медицини. Нічого не допомогло, мама тихо згасла, ось тепер дівчину, нічого не тримало в цьому місті, її дyша рвалася туди, до коханого.
Продавши квартиру і речі, вона поїхала до нього, він писав, що чекає, правда радості у нього в голосі не було, але нічого, думала вона, ось приїду, і все буде добре.
А Костя, зустрівши її на вокзалі, сказав тихо, – Пробач малюк, так вийшло, я одружився, і скоро дружина наpoдить мені дочку, я не можу піти від неї.
Ось і казка скінчилася, хотілося помepти, просто лягти і не вставати, або забитися в кут, щоб досхочу наплакатися, всі її мрії і надії розсипалися, тільки навіть ночувати було ніде. Вона знайшла якийсь готель, просиділа там три дні, не пила, і не їла, а тільки згадувала, як було добре раніше, і як все погано зараз.
Із заціпеніння її вивела покоївка, вона переживала, що постоялець не виходить вже три дні, нею виявилася дуже мила жінка середніх років, вона і сказала, – Те, що мама помepла, це дуже погано, а через мужика, і побиватися нічого, ти молода, все життя попереду.
З цих слів почалося нове життя Аріни, вона викинула з голови все. На виручені гроші, від продажу квартири, вона купила маленьку затишну квартирку і вступила до інституту, на психолога, вона завжди мріяла працювати з дітьми. Вдень вчилася, вночі працювала офіціанткою, досвід у неї був, так пройшло шість років, ні вона не зустріла іншого чоловіка, казка закінчилася. Вона все ще любила Костю, правда навіть собі в цьому не зізнавалася, і всі залицяння чоловіків відкидала.
Вони зустрілися з Костею, через десять років. Аріна працювала в дитячому медичному центрі, а він привів туди дочку, яка після смepті матері, замкнулася в собі, і не хотіла розмовляти. Костянтин дуже переживав за дочку, йому порадили кращого психолога міста, яким і була Аріна. Все, що вони зазнали при зустрічі, не передати словами, він тільки попросив її про зустріч, і вона не змогла відмовити, в такому він був пригніченому стані.
– Прости малюк, ти, напевно, не пробачила мене, але я не міг вчинити інакше. З Валею я став зустрічатися, через два роки після нашої розлуки, я дуже сумував за тобою, а з нею був просто так, щоб відволіктися, а вона зaвaгiтніла, я не міг від неї піти, вона була неврівноважена.
Валя розуміла, що я її не люблю, тому, дізнавшись, що ти приїхала, погpoжувала вбuтu себе і дитину, я не міг поставити під загpoзу життя нашої дочки. А зараз, вона помepла, наковталася якихось таблеток, я завжди підозрював, що вона нездорова, а батьки її це приховували, і ти бачиш, що діється з моєю дочкою, ти нам допоможеш?
Звичайно, не відразу, але дочка пішла на поправку, вона дуже прив’язалася до Аріни, вони дуже багато часу проводили разом, а потім і Костя з ними.
Тепер, вони щасливі, нехай пройшло багато років, але, головне, що все добре, і вони знову разом, як тоді.