Ухвалений Верховною Радою закон про забезпечення конкурентних умов для виробництва електроенергії створює складнощі для домашніх електростанцій, але не розв’язує проблеми недобросовісних інвесторів, які будують сонячні електростанції промислових масштабів, а видають їх за домашні й користуються перевагами “зеленого” тарифу. Про це в колонці для видання “ГОРДОН” написав старший юрист ILF Іван Бондарчук. Він проаналізував документ і пояснив, як зміняться умови для роботи сонячних електростанцій.
Бондарчук: Для домашніх сонячних електростанцій нові правила можуть стати серйозною перешкодою для розширення
25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №8449-д і докорінно змінила регулювання галузі відновлюваної енергетики України. Серед іншого в текст закону потрапила поправка №24, яка обмежує можливість для власників сонячних електростанцій, установлених на землі приватних домогосподарств, продавати електроенергію за вищою ціною (за “зеленим” тарифом), ніж та, яку зроблено на традиційних електростанціях.
Закон передбачає, що “зелений” тариф може бути застосований тільки до електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання, і якщо електростанція відповідає таким умовам:
енергію виробляють генерувальні установки приватних домогосподарств;
їхня потужність не перевищує 50 кВт;
генерувальні установки встановлено на дахах і/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.
Що саме це змінює і для кого
Раніше продавати енергію за “зеленим” тарифом могла будь-яка людина, яка встановила у своєму домогосподарстві сонячну електростанцію (СЕС) потужністю до 30 кВт. За новими правилами, максимальна встановлена потужність електростанцій збільшиться до 50 кВт.
За новим законом електростанції потрібно розміщувати виключно на дахах і/або фасадах будівель. Отже, для укладення договору купівлі-продажу електроенергії за “зеленим” тарифом власнику СЕС необхідно підтвердити право власності або користування спорудою, де встановлено сонячні панелі.
Зареєструвати право власності можна лише на ті будівлі або споруди, які не можна відокремити від земельної ділянки та перемістити без суттєвого знецінення. Інакше кажучи, споруда повинна мати фундамент, бути “капітальною”, а не тимчасовою. А щоб зареєструвати право власності на такі споруди, необхідно виконати ще низку умов: дотримуватися порядку будівництва і введення в експлуатацію, передбачених законом “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Для більшості простих споруд це нескладно. Необхідно просто занести до Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомлення про початок будівельних робіт, а згодом – декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. Ці дії можна виконати онлайн через електронний портал адміністративних послуг.
Законопроект пропонує альтернативу тим, хто не готовий займатися будівництвом і хоче розмістити сонячні панелі просто на своїй земельній ділянці. Усі зазначені вище обмеження не стосуються комбінованих вітро-сонячних генерувальних електроустановок. Тобто якщо ваша домашня електростанція, крім сонячних панелей, містить вітрову турбіну (вітряк), то всі її компоненти (і турбіну, і сонячні панелі) може бути розміщено просто на землі. Але розмір “зеленого” тарифу для таких установок менший на 10–25% (залежить від року спорудження установки).
Для чого потрібні ці зміни
Парламентарії та представники Кабміну наполягають, що нові обмеження мають боротися зі зловживаннями великих інвесторів, які займаються так званим дробленням. Такі інвестори викуповують велику кількість земельних ділянок в одному місці й будують десятки дрібних, нібито “домашніх” СЕС замість однієї промислової, для роботи якої необхідно мати землю зі спеціальним цільовим призначенням, пройти велику кількість регуляторних процедур.
У підсумку такі хитрі інвестори витрачають менше коштів на реалізацію проекту та отримують “зелений” тариф для домашніх СЕС, вищий, ніж тариф для промислових СЕС. Це суперечить ідеології “зеленого” тарифу. Адже домашні СЕС мають продавати тільки надлишки енергії, не використовувані ними для власного споживання.
Кабмін також вважає, що закон дасть змогу стримувати зростання цін на електричну енергію. Але така позиція є не надто обґрунтованою, з огляду на ринкову частку електроенергії, вироблену домогосподарствами в загальному обсязі виробництва електроенергії, – вона менше ніж 1%.
Захисники домашніх СЕС стверджують, що “зелений” тариф для таких станцій – важливий інструмент підтримки сталого розвитку та розподіленої генерації. Ускладнення механізму сповільнить розвиток цього напряму, адже площ дахів і фасадів капітальних споруд домогосподарства зазвичай недостатньо для розміщення потужної СЕС із вигідним терміном окупності.
До того ж нововведення повністю не закривають можливостей для зловживань через дроблення великих СЕС на малі. Правила для домашніх СЕС усе одно залишаються привабливішими порівняно з регуляторними процедурами, які потрібно пройти інвестору для будівництва повноцінної промислової електростанції.
Інакше кажучи, законодавці й уряд актуалізували проблему: сонячні електростанції промислових масштабів мають переваги “зеленого” тарифу, передбаченого для домашніх СЕС, і в такий спосіб обходять вимоги закону. Але ухвалені зміни не вирішують цього питання, а лише трохи ускладнюють життя нечесним власникам СЕС. А ось для справжніх домашніх СЕС нові правила можуть стати серйозною перешкодою для розширення. Щоб виправити перекіс, який виник, група експертів заявила про необхідність підготовки окремого законопроекту, що регулює роботу домашніх СЕС.
https://gordonua.com