Додам і я перцю, раз пішла така істерика з приводу MARUV.
Вони їздили в Росію на гастролі? Ну і що? Та в нас половина Західної України їздить “на гастролі” до Москви, на Тюмень і навіть на Шпіцберген. Так звані “прості люди”.
Повідомляє prefiksblog.co.ua
Кожної п`ятниці спостерігаю мікровтобуси, якими з Москви приїздять “на ротацію” мужики з Москви. З будівництва для російських генералів дач на Рубльовці. Вони тут таки – біля АТБ відтягуються дешевим якісним укрїнським пивком та обговорюють негарного Порошенка, який “не закінив війну”.
Вони працюють на “Газпром” – той самий, з яким жорстоко б`ються в судах юристи “Нафтогазу” й обурюються, що в топ-меджменту його “мільйонні” зарплати та премі.
У 2014-15 роках, у найстрашніший для України час, вони не лише самі тікали в Росію “на заробітки”, але й забирали з собою синів – ховали від мобілізаці. Мамусі нацьковували собак на нещасних жінок з сільрад та віськкоматів, які розносили повістки.
Чому їм можна, а артистам не можна?
Вони завжди знайдуть виправдання – мовляв, “це інша справа”.
Вони люблять Україну, але гроші – трохи більше. Вони в соцмережах клялися сидіти на хлібі та воді до перемоги, але ж ось не сидять – їдуть добувати вугілля, з якого зроблять кокс аби виплавити броню для танків, що вбиватимуть українських воякиів на Донбасі. І нічого – живуть із цим.
Дивуються, чому так багато тих, хто готовий обрати президентом людину, яка “закінить війну за будь-яку ціну”, які сподіваються отримати президента, який “домовиться” з Путіним. Та просто вони бояться одного разу потрапити на війну й отримати кулю.
Не хочеться помирати – навіть за Україну, в любові до якої вони повсякчас освічуються, особливо після третього кухля пива. Хай то буде мир на умовах Путіна; хай він забере до біса той Донбас.Де Донбс і де моя хата? Зате в армію не загребуть…
Ото і вся таємниця масової прихильності MARUV.
Свої своїх завжди підтримають.
P.S. Тільки не кажіть, що зараз стали менше пхатися до Москви бо патріотами стали. Зовсім ні. Просто там зараз платять менше, ніж у Польщі. Тому – “переорієнтувалися”.
Якось генерал Денікін сказав: “Не стріляйте в артистів, повій та візників – вони служать будь-якій владі”.
Це правда. Але на жаль, повій у нас забагато…
Павло Бондаренко