Він пішов, тепер йому легше… Це єдина думка, що тішить дружину покійного Олега Киреї. Гроші на лікування чоловіку збирали всі небайдужі. До останнього і родина, і друзі, і близькі та навіть незнайомі люди вірили в те, що 29-річний житель села Борсуки, тато дворічної донечки одужає та забуде про нестерпний біль. На жаль, недуга виявилася невблаганною. Пише 20 хвилин.
Нагадаємо, що в 2017 році у Олега Киреї діагностували метастази анонімної меланоми в аксилярні лімфатичні вузли праворуч, рТхN3М1с, ст.IV. Лікарняні палати, купа обстежень і невтішних прогнозів… Пережив три операції. Чоловікові призначили курс імунотерапії, який складається із шести процедур. Усі небайдужі допомагали збирати кошти на лікування. Адже 680 000 гривень для простої родини — це непідйомна сума. І от, коли лікарі нібито давали непогані прогнози, а в душі жевріла надія, що лікування переможе страшну хворобу, усе скінчилося… На третю процедуру імунотерапії, яка мала відбутися 24 січня, чоловік не доїхав.
20 січня Олега Киреї не стало. На похорон зібралося дуже багато людей, адже чоловіка дуже любили всі, хто його знав, розповідає дружина Катерина. Вона щиро дякує всім за підтримку, турбота та увагу до їхньої сім’ї.
– Останній місяць був дуже важким для нас. Олега мучили нестерпні болі, він не міг ні спати, ні їсти, ні рухатися. Дуже боліла права нога, останнім часом ми його возили в інвалідному візочку. Йому було дуже зле, не допомагали навіть наркотичні препарати. Нещодавно поїхали до Тернополя на обстеження. Але він не міг вже навіть пройти МРТ — біль була нестерпною. Увесь живіт вкрили гулі, і це ми бачили лише ззовні. Метастази пішли по всіх органах. Лікарі натякали, що хвороба взяла верх, було дуже страшно, – розповідає співрозмовниця.
За три дні до смерті чоловікові стало трішки легше. І попри невтішні прогнози медиків, рідні сподівалися, що трапиться чудо та боролися за життя Олега до останнього.
– В останній день він попросив нас, щоб ми відвели його до машини. Він дуже хотів поїхати в ній. З’їв винограду, ще просив персиків, але, на жаль, ми не змогли їх знайти, – каже Катя. – Увечері ліг спати. А в першій ночі 20 січня прокинувся від страшного болю. Він дуже хотів встати з ліжка, ми з татом йому допомагали. Тоді я побачила його очі… І все зрозуміла. Він знав, що вже помирає. Олег просив у кожного пробачення та прощався з нами. Він був молодим і мав сильне серце, воно не зупинялося і не давало йому піти.
О восьмій ранку коханий ще раз попросив тата підійти до нього, поклав йому голову на плече та відійшов… Пережити смерть коханого чоловіка — це надзвичайно страшно, такі рани не гояться, каже жінка. Вона сумує і плаче, єдине, що хоч трохи її заспокоює, – думка про те, що йому вже не боляче.
– Я вірю, що за всі ті муки, які Олег пережив, він буде в Царстві Божому. Ми щодня молимося за упокій його душі, – наголошує вона.
Та найбільша розрада для жінки нині — це дворічна донечка Полінка. Їй сказали, що тато спить. Щодня вона забігає в кімнату, де спав Олег, та показує на ліжко, що там відпочиває її тато. Вона пам’ятає, що вони з мамою робили йому масаж ноги, аби та не боліла.
– Раніше я дуже боялася, що Полінка не запам’ятає Олега, бо ще маленька. А тепер думаю, що це, мабуть, добре, що вона не буде згадувати його муки. А про татка ми їй не дамо забути, я розповідатиму доньці про нього. Бо він справді був доброю, чуйною, надійною Людиною, – говорить Катерина.
Наостанок жінка додає, що всі кошти, які вдалося зібрати на лікування чоловіка, вона обов’язково передасть тим, хто потребує.
– Я дякую всім, хто був з нами у цей непростий для нас життєвий період. Знаю, що є багато людей, які також вірять в чудо та яким потрібні кошти на лікування. Тож залишок коштів я віддам комусь із них. Про це напишу на сторінці у Фейсбук, – завершує вона.
Висловлюємо співчуття рідним…
Нехай спочиває з Богом!
