Українці в багатоповерхівках незабаром будуть встановлювати в раковинах спеціальні «подрібнювачі» (диспоузери) харчових відходів, а в селах зобов’яжуть вивозити стоки або будувати на вулицях водовідводи.
Відповідні пропозиції розробляє державний Науково-дослідний і конструкційно-технологічний інститут міського господарства (НДІ). Перший документ, який дає старт реформі, вже зареєстрований профільним міністерством і проходить процедуру громадських слухань.Чому українці – одна з найбільш «брудних» країн Європи і як виправити ситуацію.
Головне:в Україні 40% стічних вод не проходить очистку;у сільській місцевості немає централізованої каналізації, а вигрібні ями експлуатують із порушенням;на побудову повноцінної інфраструктури водовідведення Україні знадобиться $20 млрд;у майбутньому в усіх квартирах встановлять «подрібнювачі» у раковини.
Очищені стоки зливають разом із «брудними».
Троє із десяти українців живуть у селах, йдеться у даних Державної служби статистики. Водночас на сільську місцевість, згідно з даними НДІ, доводиться 40% усіх стоків. Міські жителі платять і за воду, і за водовідведення. Усі відходи потрапляють на очисні спорудження і вже після «зливаються» у водойми.
У селах же ситуація залишається плачевною. Вигрібні ями не бетонують, а стоки часто зливають у ті ж водойми без будь-якого очищення. І з цих же водойм українці п’ють воду. «60% стічних вод очищаємо, а 40% скидаємо без очищення у ту ж водойму, в тож же Дніпро. Хіба ми не забруднюємо свої водойми», – обурюється директор НДІ Валерій Кравченко.
Новий закон в Україні.За дорученням Мінрегіонбуду у відомстві розробили перший із десятків документів, який повинен навести порядок у діючій системі – проект закону «Про водовідведення». Документ передбачає у першу чергу ввести в законодавче поле 40% стоків. Зобов’язати українців у селах або платити за вивезення стоків, або користуватися каналізацією.
«Ми дивилися, як це працює у Європі. По вулиці прокладається система каналізації, а підключення до будинків – добровільне. З’явиться альтернатива. Є ще варіант зробити вигрібну яму й експлуатувати її. Але вона повинна бути забетонована, має бути гідроізоляція», – розповідає експерт.
Головна ж проблема, як завжди, в грошах. Щоб побудувати інфраструктуру, яка вже давно працює у розвинених економічних країнах, доведеться інвестувати приблизно $20 млрд (майже 556 млрд грн). Це більше половини дохідної частини загального бюджету країни. Таких грошей, зрозуміло, у держави немає.
Правда, паралельно з будівництвом водовідводів у селах можна, наприклад, навести порядок із тими вигрібними ямами, які вже експлуатуються. Проект закону передбачає, що:
«Стічні води за нецентралізованого водовідведення збираються і транспортуються спеціалізованим транспортом і зливаються до систем водовідведення через зливні станції (пункти) підприємств водовідведення», – йдеться у документі.
Наступний крок – «подрібнювачі» в кожну квартиру
Стратегія розвитку системи водовідведення в Україні, яка також розробляється за участю профільного інституту, передбачає, що через якийсь час українці встановлять у своїх раковинах спеціальні «подрібнювачі».
Нині один такий пристрій можна придбати за ціною від 4 до 10 тис. грн. Це дозволить усі органічні відходи подрібнювати і «зливати» у раковину. Тоді таке сміття не потраплятиме на полігони, а у дворі не буде запахів від контейнерів.
«Подрібнювачі».Поки що «подрібнювачі» намагаються впровадити в нові будівельні норми. Тоді вони з’являться у всіх нових будинках. Наступний крок – змінити нормативи і для українців у порівняно старих будинках.
«Якби ми обробляли харчову фракцію, очисні споруди їх приймали. Ми тоді вирішимо проблему наших полігонів. У нас це звалища. Ми туди вивозимо органічні компоненти. Усюди чути запах від цього сміття», – пояснюють в інституті.
Розроблений законопроект – тільки перший крок. Крім введення у легальну площину систему нецентралізованих стоків, він також передбачає покарання за самовільне підключення до системи водовідведення чи водопостачання – до 1360 грн, а за забруднення стічних вод – до 119 грн