Були сумніви чи писати цю аналітику, аби не виказати плани України щодо ситуації на Азові. Але, схоже, Путіну уже нічого не допоможе. Попався.
Отже, учора в Азовському морі росіяни, застосувавши військову силу, захопили буксир та два бронекатери ВМС України. Знаходяться такі, хто досі кричить «Чому не захищалися, чому не відбивалися, ганьба» тощо.
Дійсно, виникає питання: чому? І хто віддав наказ не стріляти? Очевидно, не стріляти наказав особисто Порошенко. «Зрада»? Не поспішайте з висновками.
Учорашні буремні події стали апогеєм, мітельшпілем довгої шахової партії, яку бездоганно розіграв крутий гросмейстер Порошенко. Дебют цієї партії – гучний прорив українських кораблів через Керченську протоку 23 вересня.
Перше питання таке: чому взагалі учора старий буксир з’явився у Керченській протоці? Чому саме вчора? Чому, зважаючи на те, що доблесні російські моряки перекрили фарватер суховантажем, не розвернувся назад і Україна не звернулася зі скаргою до міжнародного співтовариства про перешкоджання вільному судноплавству? Ото ж бо. Над цим треба було б замислитися і путінським «флотоводцям у цивільному».
Учора Порошенко змусив росіян здійснити акт піратства. Класичного: з обстрілом, абордажем та захопленням суден – все як у Едварда Тіча та Френсиса Моргана.
Кисельов із Соловйовим скільки завгодно можуть розповідати російським «ватникам» казочки – навряд чи навіть в Росії багато хто їм повірить. Але серйозним дядькам ці казочки до лампочки – йдіть далі розповідати свої історії. У серйозних дядьків на столі – Морське законодавство та міжнародні угоди, в т. ч. між Україною та Росією щодо Азова.
Серйозні дядьки – це ті, хто тримають судноплавство на морях взагалі й у проливах зокрема. І найбільше чого не люблять серйозні дядьки – піратство. А особливо піратства у проливах. Це політики можуть висловлювати «занепокоєння», а для серйозних дядьків вільне судноплавство – це серйозні гроші. Набагато, набагато серйозніші, ніж Росія заробить на продажу нафти й газу за 10 років.
Аби долари, євро і фунти безперешкодно текли до кишень, серйозні дядьки давно випрацювали ЗАКОНИ, за яким живуть і працюють моряки. Власники суден – це особлива каста і правила, писані й неписані всередині тієї касти дуже жорсткі.
Аби безперешкодно заробляти серйозні гроші, серйозні дядьки прийняли Конвенцію про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року та купу інших документів, які порушила Росія.
Аби зрозуміти, наскільки там не полюбляють піратів, достатньо згадати Сомалі. Де зараз ті «круті хлопці», які 10 років тому створили піратський анклав на березі Аденської затоки? Розповісти?
Родину Аль-Нахайана з ОАЕ, бізнес якої був зав’язаний на нафтових танкерах ситуація з піратами «дістала». Шейхи виділили $ 50 млн і найняли творця ПВК Blacwater, колишнього агента ЦРУ Еріка Прінса. Той зібрав тисячу бійців, куди увійшли міцні професіонали. За два роки приватна армія Puntland Maritime Police Force, захопила провінцію Пунтленд з її півторамільйонним населенням.
Усі піратські бази були знищені, а місцеві жителі під враженням побаченого усвідомили згубність піратства і потягнулися до чесного життя.
Заразом любителі сафарі почали полювання на піратів просто на морі, вважаючи піратською будь-який моторний човен. Товаришів піратів просто викидали за борт без суду, й світова спільнота робила вигляд, що нічого не бачить.
А тут не одна родина шейхів попрацює. Тут крутіше буде. До речі, в Морському трибуналі ООН уже півроку лежить подання України на дії московського режиму. На черзі – Морський суд.
І от Порошенко підставив Путіна та його режим перед цими серйозними дядьками. Учора росіяни продемонстрували не лише порушення принципу судноплавства, але й методи сомалійських хлопців.
Але треба було їх до цього змусити. І їх змусили. Образно кажучи, Порошенко зіграв довгу шахову партію з прорахуванням на 10 ходів вперед.
Почалося усе 2 місяці тому. Гучний прорив українських кораблів до Бердянська став ляпасом для Кремля. Пригадується, як російські соцмережі бурхливо реагували на «безпорадність» Путіна, який не «поставив на місце укрів».
І от, «укри» провокують Кремль на «рішучі дії», офіційно повідомивши, що через Керченську протоку піде їхнє судно, а по той бік його зустрічатимуть бойові катери. Кремль відреагував прогнозовано, підготувавши «зустріч».
Аби ця реакція була правильною, за кілька днів до цього вийшла «жорстка заява Порошенка по ситуації на Азовському морі». Росіяни були упевнені, що українці захищатимуться й це можна буде подати, як агресію з їхнього боку. Напевне, «флотоводець в цивільному», який був куратором цієї операції, дивлячись в бінокль, бурмотів у розпачі «Чому, чому вони не стріляють?»
А ви помітили, що буксир послали не просто так, а через тиждень після розгляду в ПАРЄ та НАТО питання порушень Російською Федерацією свободи судноплавства на Азові? Після жорсткої заяви Британії та міністрів іноземних справ ЄС. І що на грудень в Генеральній асамблеї НАТО заплановано розгляд проекту резолюції проект резолюції щодо мілітаризації Чорноморського регіону й Азовського моря?
Все було підготовлено для розв’язки у цій грі. Буксир став «прохідним» пішаком, а бронекатери – кіньми, що їх гросмейстер призначив у жертву, аби супротивник розкрив свою позицію і ферзь гросмейстера вийшов на матову атаку.
Ферзем тим буде Морський суд, яким керують ті самі серйозні дядьки.
Немає жодних відомостей про те, що Путін грає в шахи хоча б на рівні дилетанта. Тому він й піддався на красиву комбінацію з жертвами.
Зараз ситуація виглядає так: російські кораблі здійснили акт піратства, якому немає виправдання. Очевидно, у Москві розраховували, що українські катери під час нападу на них, відкриють вогонь у відповідь. Але не сталося. Не виключено, що російські пірати, висадившись на українські судна, з подивом виявили, що вони навіть боєкомплекту не мають.
Тепер на Москву чекає публічна порка. Дуже боляча. Її цілком можуть позбавити права проходу російських кораблів – в тому числі військових – через проливи. Якщо ні – Асоціація морських капітанів, Міжнародний морський комітет, Міжнародна морська організація та інши впливові структури все одно життя не дадуть.
Звернемо увагу на одну дрібницю: якщо британці закриють для росіян Гібралтар, а турки Босфор, російські бази в Сирії й ті кораблі, що там є опиняться в глухій блокаді. Вистачить навіть одного Гібралтару – на Чорному морі Путін практично не має кораблів, які б могли оперувати у Середземному морі – ракетний крейсер «Москва» давно не на ходу й коштів на його ремонт немає.
Так вийшло, що Туреччина є ситуативним союзником Кремля – грає роль фактор курдів. Але в разі, якщо дядьки вирішать закрити проливи для Путіна, турки не матимуть іншого виходу, як підкоритися.
Сирія – це гарний тортик для США і НАТО. За такий тортик вони компенсують нам втрати суден. Вони уже це зробили, віддавши фактично за безцінь діва фрегати і два сторожовика. Плюс два десятки «Апачів». І це ще не усі бонуси.
А вишенька на торті – увесь торгівельний і риболовецький флот Росії може опинитися на приколі. Куди виходити, якщо зачинено проливи? А це значить, що росіяни втратять прибутки від морських перевезень.
Ну і останнє. РНБО України запропонувала ввести військовий стан в країні терміном на 60 днів. Якщо це станеться, то вибори президента буде відкладено на невизначений термін, чого б Кремлю дуже не хотілося б. Адже й так провести у президенти промосковського політика справа майже безнадійна, а тут + 2 місяці як мінімум. А ресурси вкинуто гігантські й вони підуть за водою.
А ще ця ситуація неодмінно змобілізує українське суспільство й об’єднає навколо кого? Правильно: Петра Порошенка.
Сьогодні за ініціативи ООН відбудеться термінове засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Азовському морі. Москва в паніці спробувала перехопити ініцативу, й сама звернулася до Радбезу. Допоможе, мов мертвому припарка.
Все йде до того, що 73 сесія Генасамблеї ООН таки прийме український проект резолюції не лише по Азовському, але й Чорному морі. Ну і серйозні дядьки…
Оцініть же красу партії, що її зіграв гросмейстер, замість того, аби кричати «зрада» та «ганьба»!
P.S. Найцікавіше те, що наші кораблі було атаковано уже після того, як вони розвернулися перед протокою й пішли назад. Атаковано у нейтральних водах. З цього зрозуміло, що російські моряки мали наказ в будь-якому випадку атакувати. Тобто з боку Кремля акт агресії було СПЛАНОВАНО. Що й буде темою дуже цікавого розгляду в багатьох міжнародних інстанціях.