Я вже добу хотів про це написати, але не міг знайти потрібні слова. Щоб без пафосу, але в повному обсязі. Не знайшов слів, тому – як можу викладу. Я живу в специфічному місці. Маленький квартал п’ятиповерхових новобудов в Бучі. Стоянка – суцільні номера АН або ВВ. 70% жителів – переселенці з Донецька і Луганська. Київ за цінами на житло для переселенців дорогий, а ось Буча – саме те. Ми давно перезнайомилися вже. І ось я курю на балконі, під вікном поле, далі посадка … люди п’ють і смажать шашлик на багатті. Сусіди. З Луганська. А годині о 11 ночі вони вже здорово п’яні починають співати. А я як раз знову вийшов на перекур. Вгадайте, що співають п’яні донеччани і луганчани в Бучі. Цікаво? Чи не володимирський централ і не бременських музикантів. Вони співають Гімн України. І я зриваючи голос кричу їм в паузі – Слава Україні! І у відповідь через все поле з посадки – Героям Слава! Ви можете уявити росіян або донеччан, які співають гімн РФ? Так отож.
ПАЛЮ Я НА БАЛКОНІ. СУСІДИ. З ЛУГАНСЬКА. А ГОДИНІ О 11 НОЧІ ВОНИ ВЖЕ ЗДОРОВО П’ЯНІ ПОЧИНАЮТЬ СПІВАТИ. Я ЗРИВАЮЧИ ГОЛОС КРИЧУ ЇМ У ПАУЗІ …
