Більшість людей суворо засуджують тих, хто відмовляється від власних дітей, кидає їх напризволяще, здає до дитячих будинків або просто не займається їхнім вихованням. Утім деколи навіть такі дії є набагато етичнішими, ніж вчинок молодої жінки з Виноградівщини, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Навіть відмову від малюка за певних обставин можна зрозуміти, але не вкладається в людську логіку, як можна позбавити життя власну дитину.
Марія вже раніше мала судимість за виготовлення наркотичних речовин. Однак тоді відбулася умовним строком. Тож і далі безтурботно жила собі з ким доведеться і як доведеться, практично заради власного задоволення. Якщо це, звісно, задоволенням можна назвати… І так дожилася, що завагітніла. Народжувати дитину не планувала, обтяжувати себе материнськими турботами також не збиралася. Але грошей на аборт у неї не було. Тож так пролітали день за днем. Живіт ріс, а жінка намагалася навіть не думати, що робитиме з немовлям.
Коли настав час народжувати, найбільше її турбувало, як пережити ці непрості для кожної жінки миті, як залишитися живою, не вдаючись до допомоги лікарів. Доля ж дитини її не турбувала зовсім.
Чоловік навіть не здогадувався, що він несе в руках… не якісь відходи, а немовля, яке вбила власна мати.
«Приблизно о 3-4 годині ночі на подвір’ї будинку я народила живу дитину. Вона впала на землю, можливо, вдарилася. Я відчувала сильний біль і не зрозуміла у той момент, що сталося, – виправдовувалася на суді Марія. – Потім взяла поліетиленовий пакет, яким був обв’язаний водопровідний кран, поклала туди дитину. Після цього знову знепритомніла і пролежала на землі приблизно до 7 години ранку. Відтак до мене підійшов знайомий. Я віддала йому пакет, у якому знаходилася дитина, і, сказавши, що то сміття, попросила викинути на смітник. Не пам’ятаю, чи вдарила доньку по голові, а також чи закрила їй органи дихання, хоча цього не виключаю».
За висновком судово-медичної експертизи, смерть дівчинки настала саме внаслідок асфіксії, тобто через нестачу кисню. Також на тілі немовляти експерти виявили важку черепно-мозкову травму із вдавленим переломом кісток склепіння черепа, крововиливи, забій головного мозку.
Марія каялася у вчиненому, але чи щирими були її слова – не надто віриться, адже вбивала вона дитину усвідомлено та ще й скоїла злочин під час умовного терміну, тобто на шлях виправлення жінка не стала.
Отже, суд визнав жінку винною у навмисному вбивстві новонародженої доньки. Та вирок вона отримала все одно досить лояльний – 2 роки і 11 місяців позбавлення волі.