Реальна історія.
Сюжет: в одному першому класі опинилось кілька дітей, у яких татусі — працівники IT -індустрії.
Маю досвід безпосереднього спілкування з цією чудовою “верствою населення” — вони серйозно відрізняються від інших моїх знайомих, наприклад, юристів і лікарів, а про музикантів і артистів — взагалі мовчу — паралельні світи! Інакший стиль мислення, сама філософія життя — на перший погляд має фантастично-космічну модель.
Так от: зібрали батьків на збори, як у нас водицця і об’явили, мовляв, здавайте гроші на ремонт!
– А чому ми повині оплачувати ремонт-питають айтішніки (у всіх інших такого питання, чомусь, не виникло!)
– Так грошей же ж нема! – відповідає вчителька
– Як нема, якщо ми платимо податки?!- резонна репліка татусів
Що було далі: подзвонили вони в Святая Святих – наше благословенне РАЙ ОНО — і знаете, яка була офіційна відповідь: гроші є і тих коштів неоприходуваних 4,5 млн грн(неоприходуваних, Карл!!!) — просто люде НЕ пишуть заяв-тобто не просять, а роблять за свої (ну , мабуть, звикли і їм так подобаєцця) от таке.
Кароч, далі по сюжету: їм виділили гроші і на ремонт, і на меблі. Всі інші класи робили ремонт за свої — традиція у нас така!
Далі-більше.
Збирає вчителька другі збори і каже: тепер треба все прибрати після ремонту. Всі готові, а от айтішніки — ні.
І питають:
– а чому ми повині прибирати, у вас же в штаті є прибиральники
– так їх не вистачає-відповідь вчительки
Татусі знов- в районо-і звідти офіційна відповідь: у штаті школи повино бути на той метраж- 15 прибиральниць і власне, зарплати на них виділяються…. (йопернийтеатр!!! Карл, 15 прибиральниць отримують, оказуєцця, зарплату!)
Ви вже зрозуміли, що батьки нічого не прибирали!
Потім мова зайшла про інфокуточок — на який потрібно було здати зовсім невелику суму грошей, а ці — знов до директора – ходять, як на роботу – а це ж і є робота директора — працювати з батьками!
І вишенка на тортік: десь татусі вичітали, що діти не зобовязані ходити у школу у формі — їм з цього приводу не мають права робити зауваження і не мають права не пустити на заняття…
У цих батьків, звичайно є гроші, але їх філософія така: ми платимо податки і хочемо щоб для наших дітей все працювало! І не батьки повині догоджати подарунками директору школи, а директор повинен гарно працювати, або піти з посади. Якось так.
Маленька історія, але багатозначуща.
ПС – не кажіть що нічого в Україні не змінюється! Це не є правда. Ми – змінились.