Катя з Михайлом прожили двадцять три роки і розлучилися. Розлучилися з ініціативи Михайла, попри двох дітей. Щоправда, старший уже дорослий, нещодавно закінчив коледж, і працює ось уже півроку, живе окремо з дівчиною. Молодшому синові Артему скоро одинадцять, навчається у школі, причому вчиться на відмінно.
Катя вийшла заміж за Михайла з любові, вона вважала, що кохання таке залишиться на все життя, а може з часом стане ще міцнішим. Михайло теж вважав, йому пощастило з дружиною, розумниця, красуня, не розпещена. Батьки її виховували у суворості, особливо батько. Поки школу не закінчила, гуляла лише до десятої вечора, вона одна у батьків, її постійно контролювали.
Катя з Михайлом працювали на невеликому підприємстві, жили, як усі, на зарплату, зайвих грошей ніколи не було. Двокімнатна квартира своя, лишилася від бабусі Каті, зробили ремонт. У Каті з’явилася подруга Оксана, колега по роботі, вона незаміжня і ніколи не була у свої сорок два роки. Вона всім казала:
– А навіщо заміж? Я вільна жінка, що хочу, те роблю, куди хочу, туди йду. Не народився ще той чоловік, з яким я буду жити – готувати, прати, прибирати. Ще чого? Я не для цього народжена, я народжена для кохання.
Тому довго з жодним не затримувалася. Поклала око на Михайла, думала:
– Цій Каті пощастило з чоловіком, сім’янин, не гулящий, зустрічає її, допомагає, завжди разом. Щось добре надто подрузі, треба зіпсувати їй спокійне життя.
На день народження Каті напросилася до них у гості, хоч Катя і не збиралася влаштовувати застілля. Вони завжди відзначали по-сімейному. Не змогла Катя відмовити Оксані. За столом Михайло не вживав, він не любитель, а Оксана з Катею трошки повеселилися.
Коли Оксана зібралася йти, подивилася на Михайла:
– Михайле, ти ж не вживав, ти повинен мене проводити, інакше я не дійду. Оксана жила за квартал від них, Катя підтримала подругу.
– Так, Михайле, проведи Оксану, а то вже темно.
Михайло йшов з Оксаною, вона тримала його під ручку. Її трохи хитало, але вона йшла, щось бовтала без кінця, Михайло навіть і не дослухався. Ну про що розмовляти в такому стані. Дійшовши до будинку, Оксана зажадала, щоб він піднявся до неї у квартиру, Михайло відмовився.
– Михайле, тоді доведи мене до квартири, я сама не відкрию замок, допоможи мені.
Вони піднялися на третій поверх, Оксана дістала ключі із сумочки, Михайло допоміг відкрити замок. Оксана підштовхнула ззаду його в квартиру, але Михайло розвернувся і пішов.
Він до першого поверху чув голос Оксани:
– Ти не чоловік, інший не відмовився б, а ти побіг до своєї дружини.
Вона ще щось говорила йому, але він уже вийшов з під’їзду.
– Ну і подруга у моєї дружини. Потрібно припинити цю дружбу.
Коли прийшов додому, Катя спала на дивані, нічого не прибрано зі столу. Він прибрав, вимив посуд. Зазирнув у кімнату до сина, той вже спав.
Вранці Михайло сказав Каті:
– Слухай, твоя подруга вчора мене запросила до себе в квартиру, і якби я був за вдачею іншим, я б напевно там і залишився. Вона поводилася непристойно, і гадаю, що тобі не варто з нею продовжувати дружбу.
Катя дивилася на нього з підозрою:
– А може, було навпаки? Ти скористався тим, що пішов її проводжати?
– Катю, ти що несеш? Ти що мене не знаєш? Я хоч раз скомпрометував себе?
– Ні, але ти такий самий чоловік, як і всі. І не проси від мене припинити дружбу з Оксаною. Вона нормальна подруга, яка завжди мене підтримує.
А Оксана причаїла образу на Михайла:
– Бач, який вірний. Нічого я так це не залишу, ще жоден чоловік від мене не відмовлявся.
На підприємстві, де вони працювали, почалися скорочення, підприємство ледве трималося на плаву, тому керівництво вирішило вжити жорстких заходів. Під скорочення потрапив Михайло, а Катя лишалася працювати. Почалися складнощі, Михайло шукав роботу, грошей у сім’ї мало. Місто невелике, і з роботою складно. Катя із Михайлом на сімейній раді вирішили, що чоловік поїде працювати закордон. Чоловік поїхав у Польщу, робота важка, зате грошей додалося в сім’ї, дружина задоволена.
Щоразу, приїжджаючи додому, Михайло відчував якісь зміни у їхніх стосунках із дружиною. Катя стала холоднішою, вже не так радісно зустрічала Михайла, іноді затримувалася з роботи, посилаючись на подругу:
– Ми з Оксаною пройшлися торговим центром, випили по чашці кави.
Причини були різні, але Михайло вірив дружині. Старший син вже не жив удома, після навчання жив із дівчиною, винаймали квартиру, обидва працювали.
Катя без чоловіка почувалася вільною, Оксана її запрошував до кафе, там були друзі. Оксана поставила собі завдання, розвести Катю з чоловіком. У такий спосіб вона хотіла помститися Михайлу. Потрібно сказати, що у неї виходило, Катя виявилася не такою вірною, як її чоловік.
Подруга познайомила її з Ігорем, він правда ніде не працював, але любив посидіти з жінками у кафе за їхній рахунок. Катя цього не помічала, Ігор симпатичний, трохи молодший за неї, умів доглядати. Зізнався їй у коханні, сказав, що без розуму від неї, і ніколи не зустрічав таких жінок. Катя закохалася, жінки вміють добре слухати вухами.
Якось Михайло приїхав уночі додому, відкрив ключем квартиру, і побачив чоловіче взуття у коридорі. Нічого не розуміючи, пройшов до кімнати і побачив картину. Вони мирно спали.
Михайло розбудив дружину, Катя нічого не розуміючи спросоння, запитала:
– Михайло, ти чи що?
Вона швидко схопилася, і потягла його на кухню. Ігор одягнувся та пішов.
– Катя це що було? Тобі не соромно перед сином? Артемові десять років, і він усе розуміє?
– А що, тебе місяцями нема, мені теж хочеться уваги.
– І давно це у вас?
– Ні, це вперше.
– Я значить там працюю, намагаюся заробити більше, грошей дружині більше привезу. А вона тут на ці гроші живе на втіху. Ти сину ноутбук купила? Я йому обіцяв.
– Ні, не купила, грошей немає.
Михайло пішов до сина в кімнату спати з твердим наміром розлучитися з дружиною. Вранці Катя пішла на роботу, син до школи. Михайло зібрав свої речі, написав записку дружині:
– Я від тебе пішов, живи як хочеш.
Він поїхав до матері до приватного будинку, вона живе одна. Побачивши сина з речами, вона суворо запитала:
– Михайле, ти що сім’ю покинув? Нормальні чоловіки так не роблять.
Коли він пояснив матері своє рішення, вона з подивом помітила:
– Ну, від Каті я такого не очікувала. Ось що означає жити окремо. Ти постійно мотаєшся туди-сюди.
– Мамо, це було наше спільне рішення, і вона не скаржилася, що їй мало грошей, я став добре заробляти. Мабуть, точно кажуть – «Не в грошах щастя». І потім ця подруга Оксана її скрізь водить із собою.
Михайло зустрів після школи сина, поїхали до магазину, купили ноутбук. Артем стрибав від щастя.
– Тату, дякую, мені б ще телефон. У хлопців вже у всіх круті, а у мене все кнопковий.
– Наступного разу приїду, ми з тобою купимо, я обіцяю. Давай відвезу тебе додому, а сам поїду до бабусі.
– Тату, ти що пішов від нас? Я мамі казав, якщо ти дізнаєшся про її друга, то втечеш, так і вийшло?
Михайло вразився дорослим міркуванням сина:
– Так сину, я пішов. Але я не від тебе пішов, ти ж розумієш, що тебе не кину?
Артем мовчав, але потім відповів:
– Тату, коли ти поїдеш, якщо мама приведе додому свого друга, я піду з дому, він часто у нас лишається, майже живе у нас, поки тебе нема.
– Артеме, ти що таке кажеш? Куди підеш?
Артем стояв, опустивши голову, йому незручно було розповідати батькові, як поводиться мати, поки батька немає.
Синку, я тобі обіцяю, що поїду востаннє, потім заберу тебе, і будемо жити разом. Мамі поки що нічого не кажи. І Михайло знову поїхав на заробітки.
За чотири місяці Михайло повернувся, подав на розлучення. Артем пішов жити з батьком до бабусі. Катя спочатку обурювалася, що син пішов, вона розуміла, грошей більше від Михайла не побачить, але пообіцяла через суд забрати сина.
У Каті нічого не вийшло, до суду вона заявилася зі своїм Ігорем, і як підтримка приїхала з ними Оксана.
Михайло влаштувався в автомайстерню до однокласника Андрія, Артем навчався. Михайло мріяв відкрити свою автомайстерню, навіть Андрій йому казав, що їм потрібно розширитися, і якщо Михайло знайде певну суму, то допоможе йому.
Мати Михайла зібрала всі свої заощадження і сказала:
– Візьми, ці гроші лежать просто так, хай ідуть у справу.
Михайло заперечив:
– Мамо, ти навіщо свої гроші віддаєш, я візьму кредит.
– Я не комусь віддаю, а своєму синові, а кредит великий тобі не дадуть, тож знадобляться і мої заощадження.
Михайло крутиться, як може, все в нього налагоджено, все йде своєю чергою, автомайстерня працює, вже приносить прибуток. Катя іноді дзвонить, просить грошей, її звільнили, за квартиру платити нема чим, але Михайла це не чіпає. Вони живуть утрьох, улітку з Артемом збираються на море, Артему дуже хочеться поїхати машиною, з нетерпінням чекає, залишився один місяць.
Якось Оксана зустріла Михайла на ринку:
– Ну, що отримав своє, це я постаралася розвести тебе з дружиною. Вона виявилася в тебе не такою стійкою, як ти.
Михайло не образився, він розумів, якби Катя не була такою слабкою і легковажною, цього не сталося б. А якщо в ній є ця червоточина, то рано чи пізно вона б у ній виявилася.