Анна довго не могла зрозумітu, що вона зробuла не так, на що образuлися син і невістка, вона телефонувала сuну, але Максим поставuв маму навідхглення. Тому зараз, коли вона побачuла сина з nодарунком у себе на nорозі, то не абu як здuвувалася.Вони посuділи вдвох так душевно, що вnерше закілька років Анні відлягла та печаль, яка поселuлася вїї матерuнському серці. Коли Максим вже став збuратися додому, Анна nоnросuла його зачекатu: –Сuнку, зачекай хвилинку, маю для тебе nодарунок.Хотіла в неділю прu всіх гостях вручuти, але тu до неділі ще переїхатu встuгнеш, –nосміхнулася Анна і вручuла сuнові ключі від квартuри

– Ти не підеш до своєї мами, – заявила Ліда. – Чи ти вже забув, як вона твоїй
сестричці квартиру купила, а тобі нічого не дісталося, наче ти не рідний?


Максим дивився на дружину, і не міг збагнути – вона зараз змінилася, чи завжди
була такою, а він цього не помічав?


У мами ювілей, вона заради цього з Італії приїхала, а він не піде її вітати? І як це буде
виглядати взагалі? Так, кілька років тому його мама придбала квартиру і подарувала
її Юлі, і що з того – це ж її гроші, тому вона має повне право розпоряджатися ними як
хоче.


– Максиме, ти мене знаєш, ноги моєї там не буде. І твоєї також. А якщо ослухаєшся і
підеш, то вже там і залишайся, – попередила дружина

.
Та цього разу Максим вирішив, що досить уже цієї ворожнечі, він купив подарунок і
пішов до мами.


Анна була дуже здивована, коли у себе на порозі вона побачила Максима.
З’ясувалося, що святкування ювілею вона перенесла на неділю, адже вівторок –
будній день і всі працюють.


– Сідай, синку, я зараз щось швиденько приготую, – забігала Анна по хаті.
– Мамо, нічого не треба. Краще присядь, розкажи, як ти, чи надовго приїхала? – став
розпитувати Максим маму.


Анна вже років 12 як стала заробітчанкою. Їхала як чоловік ще був живий, вони
мріяли мати гарний будиночок, тому Анна наважилася поїхати на 2-3 роки, щоб трохи
грошей заробити.


А потім чоловіка раптово не стало. І син, і донька на той час вже були одруженими,
тому Анна вирішила залишатися в Італії.


Гроші у неї діти не просили, самі давали собі раду, і Анна все зароблене складала на
купку, бо думала, що з пустими руками додому повертатися не варіант – якщо будуть
гроші, то знайдеться і куди їх витратити.


5 років тому приїхала Анна додому з кругленькою сумою. Покликала до себе в гості
дітей, і сину, і доньці дала по тисячі євро. А потім донька зізналася, що вона при надії,
двійню чекає.


Подумала собі Анна, що тепер доньці важко буде поміститися в однокімнатній
квартирі, в якій вони жили, і вирішила, що купить їм більше житло.


Про свої плани вона нікому не говорила, спочатку все зробила, а потім просто
подарувала ключі від новенької двокімнатної квартири.


Юля дуже зраділа, не могла мамі надякуватися, бо такого від неї вона точно не
чекала. Як і невістка, яка так і не змогла пережити того, що свекруха квартиру доньці
купила, а сину – ні.


Тоді вона переконала чоловіка, що це страшенна несправедливість, і що це не мама,
яка робить таку різницю між дітьми.


Анна довго не могла зрозуміти, що вона зробила не так, на що образилися син і
невістка, вона телефонувала сину, але Максим поставив маму на відхилення.
Тому зараз, коли вона побачила сина з подарунком у себе на порозі, то неабияк
здивувалася. Вони посиділи вдвох так душевно, що вперше за кілька років Анні
відлягла та печаль, яка поселилася в її материнському серці.


Коли Максим вже став збиратися додому, Анна попросила його зачекати:
– Синку, зачекай хвилинку, маю для тебе подарунок. Хотіла в неділю при всіх гостях
вручити, але ти до неділі ще переїхати встигнеш, – посміхнулася Анна і вручила
синові ключі від квартири.


Максим стояв мов вкопаний, бо це стало для нього справжнім сюрпризом. Мама аж
ніяк не хотіла його обділити, як його переконувала дружина, просто мама спочатку

Поділись з друзями...