Прошу допомогти порадою. Соромно розповідати знайомим. Я навіть не знаю як
вчинити в цій непростій ситуації, я просто в розпачі.
У мене є найкраща подруга, спілкуємось із дитинства. Днями ми з донькою (11
років) ходили до неї у гості. Ми сиділи на кухні чай пили з подругою. А донька в
кімнаті була з її синочком маленьким, якому трішки більше року. Посиділи півтори
години, випили чаю з тістечками і пішли додому.
Увечері дзвонить моя подруга Таня зі сльозами та повідомляє, що у неї на шафці, у
кімнаті де сиділа моя донька з її сином, лежали гроші, десь близько 10 тисяч
гривень. Але вони зникли. Вибачилася заздалегідь і обережно так попросила
поговорити з моєю донькою, мало що каже, підлітковий вік і таке інше…
Але ще розповіла, що свекруха цього дня була. Приходила взяти сина на прогулянку,
з нею в подруги стосунки не дуже. І одразу сказала, що теж не виключає її. Я
звичайно не вірила, що їх могла взяти моя дочка. Але для свого спокою, поки дочка
була у ванній кімнаті, пішла перевірити її сумочку. І я знайшла там ці гроші!
Господи, я там де стояла, на цьому ж місці провалилася від сорому! Мене всю
затрясло, я витягла дочку з ванни, задала на нервах їй таку прочуханку. Навіть ляпас
дала. Потім попросила вибачення за те, що підняла на неї руку і заспокоївшись трохи
поговорила.
Вона й сама дуже злякалася, і не змогла відповісти навіщо вона це зробила,
сподіваюся, такого більше не повториться.
Потім десь через годину, знову зателефонувала подруга, дізнатися чи поговорила я з
дочкою?
І ось тут вже моя вина. Я від величезного сорому, та неочікуваності дзвінка так
скоро, не змогла зізнатись, що це накоїла моя донька. Сказала, що не знайшла.
Подруга вибачилася і сказала, що доведеться зі свекрухою якось розмовляти.
Я не знаю, що тепер робити…
Може піти і підкинути їй гроші?
Чи все-таки зізнатися у крадіжці дочки та повернути до рук подруги?
Мені просто дуже соромно про таке казати їй.
Дуже прошу слушної поради.