Коли ми з чоловіком одружилися, то не мали абсолютно нічого. Переїжджали з квартири на квартиру, їздили маршруткою й купували продукти по акції. Женя працював охоронцем на складі, а я медичною сестрою. Знайшла собі підробіток й у вихідні дні додатково працювала помічницею стоматолога. Чоловік у свої неробочі дні допомагав розвантажувати товар.
Ми економили на всьому. Декілька років не купували одяг, не оновлювали мобільні телефони, не святкували свої дні народження й терпляче відмовлялися від народження дитини, а все заради квартири. За 6 років подружнього життя нам вдалося відкласти достатню кількість грошей, щоб купити трикімнатну квартиру.
Коли ми переїхали у власне помешкання для Жені я мала ще одну радісну новину – ми станемо батьками. Свого синочка з пологового ми привезли у власну квартиру. Не можу передати вам словами, яке це щастя засинати та прокидатися у своєму ліжку й не хвилюватися, що тебе можуть виселити через непередбачувані обставини.
Найголовніше, що ми досягли цього самотужки, не просили допомоги ні в батьків, ні в інших родичів. Влаштували новосілля, коли уже повністю зробили квартиру придатною до життя. Купили всі необхідні меблі, встановили техніку, облаштували вітальну кімнату. В гості запросили лише батьків та сестру чоловіка зі сім’єю.
Я наготувала багато смаколиків, накрила стіл, спекла торт. Гості мало не повикручували собі голови, так детально все роздивлялися. Проте я не бачила радості у їхніх очах, лише злість та заздрість. Свекруха взагалі припустила, що ми купили помешкання на «брудні» гроші. Що вона мала на увазі я до цього часу не розумію.
Після їхньої гостини минуло два тижні, коли Женя розповів мені про дзвінок своєї матері. Вона вимагала аби ми допомогли його сестрі. Жанна також нещодавно стала мамою, а зараз вагітна вдруге. Зять кудись запропастився, швидше за все, він покинув дружину напризволяще. А ми люди багаті, он яку квартиру купили та ще й дорогий ремонт зробили. Значить гроші у нас ведуться й нам буде не складно купити квартиру й для Жанни з дітьми.
Я була шокована такою заявою. Свекруха прекрасно знає як важко ми працювали, недоїдали, недосипали, відмовляли собі у відпочинку, щоб купити квартиру. В той час як її кохана донечка розважалася зі своїми друзями й принесла в пелені немовля. Вони ж з батьком дитини так і не розписалися, жили в цивільному шлюбі. Тож тепер взагалі не розумію причини претензій цієї жінки.
Звісно, Женя сказав їй майже те саме. Вона страшенно розлютилася й обізвала нас «зажерливими свинями». Може воно й на краще, що ми посварилися, ніхто не буде морочити голови.