– Галино, я до тебе у справі телефоную, – каже сусідка. – Моя донька заміж
виходить, а грошей зовсім нема. Позич тисячу євро, а ми з весільних конвертів
відразу ж на наступний день тобі віддамо, – просить мене Марія.
Позичати комусь гроші я не дуже люблю, але не так просто відмовити, коли мова
йде про найближчу сусідку. Марія мені була наче родичка, я відколи до них в село в
невістки прибилася, так з нею і подружилася.
Діти наші разом росли, тільки у неї донька, а у мене син. Я в Італію на заробітки
поїхала два роки тому, і зробила я це з багатьох причин – і з безгрошів’я, і тому, що
хотіла синові з житлом допомогти, але найбільше мені хотілося втекти від свекрухи,
бо ця жіночка мені спокійно жити не давала ніколи.
Чоловікові я озвучила версію, що їду нашому синові на квартиру заробляти, і він
мене без проблем відпустив. А от свекруха не відразу сприйняла цю інформацію, бо
у неї велика господарка, і тепер все буде на її руки, адже син вчиться, а чоловік мій
постійно на роботі.
Скажу чесно, в Італії мені дуже сподобалося. Свою роботу я аж ніяк назвати важкою
не можу. Я доглядаю за 88-річним італійцем, який майже не говорить, але ще ходить.
В мої обов’язки входить зранку приготувати сніданок, прибрати, прослідкувати щоб
дідусь помився і одягнувся, а потім він весь день сидить в своєму кріслі і дивиться
телевізор.
А я практично відпочиваю. Обід ще приготую, в магазин за спезою піду, а потім в
телефоні біля вікна сиджу і каву попиваю.
Про все це я щиросердечно в нашій телефонній розмові розповіла Марії, просто я її
кликала до себе в Італію, казала, що тут точно менше роботи, ніж у нас в селі.
Моя свекруха тримала корову, свиню, курей, качок, город мала на 25 сотих коло
хати. Тож я від роботи цілими днями не розгиналася, і це правда. Тому Італія
особисто для мене – це відпочинок.
Марія сказала, що подумає над моєю пропозицією, а я їй пообіцяла, що за тиждень
приїду додому у відпустку і позичу їй гроші, а заодно і погуляю на їхньому весіллі.
Та коли я приїхала додому з грошима і подарунками (вперше за два роки), то мене
зустріла свекруха із словами:
“Гляньте, яка синьйора приїхала. Може, в честь твого приїзду курей і качок на
подвір’я не випускати, щоб ти не забруднилася”.
Я ще до кінця не розуміючи, чому вона себе так поводить, стала витягувати з сумки
гостинці, які я привезла, але мама мого чоловіка навіть дивитися в мою сторону не
хотіла.
Коли чоловік повернувся з роботи, то почалося ще гірше. Він сказав, що не думав, що
гроші мене можуть аж так змінити, тому він подає на розлучення.
Я почала його просити пояснити, що сталося, а він мене спитав, невже мені і справді
так важко у них жилося, що навіть в Італії на роботі мені краще, ніж у них.
І тут до мене дійшло. Марія. Це точно вона щось наговорила моїм родичам.
Передала їм нашу з нею розмову, ще й додала, напевно, свого, бо і чоловік, і його
мама на мене дуже злі.
Весілля у доньки Марії в наступну суботу, гроші їй потрібно терміново, але я вже і не
знаю, чи варто мені її виручати після того, як вона негарно вчинила зі мною.
Я ж їй все щиро розповіла, як жінка жінці, і навіщо це все було передавати моїй
свекрусі, та ще й в прикрашеному стані? І що мені тепер робити? Чоловік серйозно
налаштований на розлучення, каже – їдь в свою Італію, якщо тобі там краще.
Марія вже кілька разів мені телефонувала, але я від неї слухавку не беру, ще не знаю
– зичити їй гроші чи не зичити?
Фото ілюстративне.