Сьогоднішній день – 15 жовтня 2018 г. – може увійти в світову історію. Як дата початку третього Великого розколу. Поряд з 16 липня 1054 року розкололи християн на східну і західну церкви, і з 31 жовтня 1517 р розкололи західне християнство на католиків і протестантів.
Старт нового розколу може дати сьогоднішнє надзвичайне засідання Синоду РПЦ, що збирається “адекватно і жорстко” відповісти на рішення Синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня. Судячи з коментарів і настрою влади – як духовної, так і світської (див. засідання Ради безпеки Росії від 12 жовтня), полонених, схоже, вирішено не брати. Імовірність оголошення анафеми Вселенського патріарха Варфоломія і офіційного розриву з Константинополем виглядає далеко не нульовою.
Питається: в чому причина можливого розколу?
Серед п’яти пунктів Комюніке Синоду Вселенського патріархату від 11 жовтня, здається, найболючішим для Москви є не стільки зняття анафеми керівникам українських церков, навіть не стільки початок надання автокефалії УПЦ, скільки скасування рішення 1686 року: “Анулювати юридичне зобов’язання Синодального листа 1686 року”.
Іншими словами, рішення Синоду Вселенського патріарха від 11 жовтня 2018 року повернуло ситуацію на 332 роки тому, тобто вивело всю територію Київської митрополії з-під юридичного контролю Московської патріархії.
Для Московської патріархії і Кремля це означає не тільки втрату ще півтори тисячі парафій і мільйонів прихожан, але і де-факто згоду з остаточним крахом планів створення тисячолітнього православного рейху, вологими мріями про який з нами час від часу ділиться національний лідер РФ.
Прискорюються події останніх днів, та починають нагадувати те, що відбувалось п’ять років тому, – з гарячковими діями Москви щодо протидії підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.
Сьогодні ми знаємо, чим закінчилася кампанія 5-річної давності.
Андрій Іларіонов