14 січня, православна церква вшановує пам’ять святого Василія Великого.
Він народився у місті Кесарії у родині високоосвічених та заможних людей. Василь отримав гарну освіту починаючи з домашнього навчання філософії та мистецтва, які викладав йому батько. А потім подорожував по різних містах та освоював інші науки.
Василь цікавився життям Христа. Вивчаючи світські науки у різних містах світу, він зустрічався із Христовими сподвижниками, спілкувався з ними на філософські та богословні теми.
Коли віра його зміцніла, Василь відправився в Єрусалим та прийняв обряд хрещення. Під час проведення обряду в річку вдарила блискавка, з неї вилетів білий голуб, занурився у воду та полетів у небо, де зник безслідно. Таким чином Ісус благословив Василя під час хрещення.
Незабаром Василь став Кесарійським архієпископом. Він здійснив багато праведних справ, через що його прозвали Великим.
Василь зміцнював церкву вірою, боровся з відступниками, написав величезну кількість богословних праць та створив перелік правил монаршого співжиття. За життя Василь творив чудеса з благословіння Ісуса та утверджував віру у серцях простого люду.
14 січня архиєпископ Василь Великий помер у віці 49 років. Він став прикладом жертовності й боротьби за Боже Слово та святу Церкву.
В українських храмах в цей день проводять спеціальне богослужіння. В народі вітають всіх Василів та Василин з іменним святом. А також, посівальники засівають оселі житом та пшеницею. Це обов’язково повинен бути хлопчик або чоловік, щоб в новому році в родині була злагода та добробут.