У нас дуже великий будинок, бруд я не терплю, тому ми з чоловіком вирішили найняти помічницю по господарству. До того ж, я чекала дитину, тому справлятися з домашньою роботу ставало дедалі складніше. Знайшли через знайомих гарну, працелюбну жінку. Так Дарина з’явилася у нас. Її син з дружиною вижили її з дому, я запропонувала їй кімнату в нашому домі натомість на невелику допомогу з донькою. Дарина з радістю погодилася. Без неї я була, як без рук.
Дочка, підростаючи, почала називати її бабусею. Ми з чоловіком були не проти, а Дарина дуже тепло ставилася до нашої доньки, дійсно як до рідної внучки. І все було добре, поки моя свекруха не вирішила повернутися жити в наше місто. Вона багато років жила в іншому місті з чоловіком, а тепер у неї виникли якісь проблеми з його дітьми. Нерухомості тут у неї не було – 10 років тому, перед від’їздом вона продала свою квартиру, виставивши мого чоловіка на вулицю.
Повернулася вона, чесно кажучи, в нікуди: своїх грошей у неї не було, а їх спільну нерухомість її чоловік оформив на свою доньку. Через що, до речі, свекруха і повернулася. Жити свекруха вирішила з нами. Причому, дозволу вона не питала, а просто приїхала з вокзалу відразу до нас, з валізами.
Чоловік був на роботі, я поїхала на корекцію нігтів, вдома були Дарина з донькою. Дарина зателефонувала мені і повідомила що приїхала мати мого чоловіка і її звільнила. Вона їй сказала, що її більше не потребують.
– Я сама в змозі доглянути за онукою, – сказала свекруха. Заборонивши Дарині йти куди-небудь до мого повернення, я поквапила майстра. Вдома я застала дуже негарну картину: свекруха наводила порядки в моєму домі.
– Я твоя бабуся! – говорила вона підвищеним тоном моїй доньці.
Побачивши мене, дочка відразу знизала до мене. Свекруха, окинувши мене оцінюючим поглядом, сказала:
– Я так розумію, Ви – дружина мого сина? Так, всі мої старання прищепити синові хороший смак, пішли прахом. Де я можу розташуватися? Відправивши цю неприємну жінку в гостьову спальню, я зателефонувала чоловікові:
– Їду вже, скоро буду, – заспокоїв мене чоловік.
Я в свою чергу заспокоїла Дарину, сказавши що ніхто її не звільняє, що вона нам потрібна. За весь цей час, що вона прожила з нами під одним дахом, вона стала близькою людиною для нашої сім’ї. А ось свою свекруху тоді я побачила вперше в житті. І враження від знайомства з матір’ю чоловіка, склалися не найприємніші.
Чоловік приїхав, як і обіцяв. Ми з Дариною чекали підсумків їхньої розмови. Підсумки були невтішні: поки мати чоловіка не вирішить свої проблеми з житлом, вона залишиться у нас. Дарину відстояти мені вдалося. Увечері, перед сном, я запитала у чоловіка, чому він дозволив матері залишитися, адже вона його свого часу вигнала на вулицю.
– Я – не моя мати. І не кину близьку людину в біді, якою б ця людина не була, – відповів чоловік. А вдома почалися протистояння за мою дочку. Свекруха, жодного разу за кілька років не зателефонувала поцікавитися здоров’ям внучки, почала вважати себе великою бабусею. Вона вичитувала Дарину: – Ви забуваєтесь, зовсім своє місце забули.
Я наведу порядок в цьому будинку! Не підходьте до моєї онуки. Я забороняю їй називати Вас бабусею.
На все свекрушині слова: «Я – твоя бабуся», дочка не звертала уваги. І винна в цьому залишилася я. За словами свекрухи, я налаштовую дочку проти неї. Жити в нашому домі стало неможливо. Чоловіка ця ситуація теж неабияк дістала. І він вирішив розщедритися і купити матері квартиру. Вимогу свекрухи оформити нерухомість на її ім’я, чоловік проігнорував:
– Мамо, у тебе вже була квартира у власності? І де вона?
Переїзд відбувся, в наш дім нарешті повернувся спокій. Свекруха рік нам навіть не дзвонила: її не цікавило ні наше життя, ні єдина внучка. А недавно мати чоловіка з’явилася. З наполегливим проханням переоформити квартиру в її власність – адже вона помирилася з колишнім чоловіком, він переїжджає до неї, і не хоче жити в чужій квартирі.
Чоловік боїться, що якщо він так зробить, то його мати знову прийде в наш будинок без гроша в кишені. А вона насідає з кожним днем все активніше і активніше.
Фото ілюстративне – ispovedi.